Онлайн-шахрайство щороку коштує світовій економіці від 500 млрд до 1 трлн доларів. Про це в Бангкоку заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. За її словами, країни мають посилити захист і діяти за спільними правилами.

Георгієва виступила на дискусії під час щорічних зустрічей МВФ і Світового банку. Там обидві установи разом із центральним банком Таїланду представили спільну рамку проти шахрайства у фінансових послугах.

Документ називається «Бангкокська рамка стійкості фінансових послуг до шахрайства». Він містить 12 основних настанов у п'яти напрямах. Серед них — правова основа та чіткий розподіл відповідальності. Також рамка передбачає запобігання шахрайству, його виявлення та обмеження. Вона спирається на механізми управління ризиками й правозастосування, які вже діють. Країни координують дії всередині держав і між собою, а споживачів захищають і роблять стійкішими до шахрайства.

Георгієва уточнила, що ці суми походять із різних оцінок. Вона також назвала оцінку центрального банку Таїланду: втрати становлять 2% валового внутрішнього продукту.

Онлайн-фінансові послуги тримаються на довірі клієнтів, вважає Георгієва. Люди мають знати, що їхні особисті дані та гроші захищені. Найбільше можуть постраждати ті, хто щодня платить цифровими способами. Шахрайство підриває довіру й може ускладнити їм доступ до платежів і фінансової системи. Штучний інтелект дає шахраям нові можливості. Якщо проблему не вдасться взяти під контроль, люди можуть відмовитися від цифрових послуг.

За словами Георгієвої, захист від шахрайства має потрапити до національних стратегій, а установи мають краще співпрацювати. Відповідальність лежить не лише на центральних банках. Шахрайство неможливо зупинити повністю, тому потрібні способи обмежувати збитки й допомагати постраждалим.

Віцепрем'єр і міністр фінансів Таїланду Екніті Нітітханпрапас також оцінив втрати приблизно в 1 трлн доларів щороку. За його словами, жертва може бути в одній країні, шахрай — в іншій, а гроші проходять через третю. Водночас відповідь на це часто залишається національною. «Проблема, яка перетинає всі кордони, потребує відповіді від тих, хто готовий разом їх перетинати», — сказав Нітітханпрапас. Він закликав банки, телеком-оператори та цифрові платформи діяти разом, щоб запобігати шахрайству й повертати гроші постраждалим.

Голова центрального банку Таїланду Вітай Ратанакорн послався на оцінку, за якою у 2025 році світові втрати від фінансового шахрайства перевищили 442 млрд доларів. За останнє десятиліття кількість випадків зросла майже втричі. У 2024 році на Азію припало 67% світових втрат.

У Таїланді втрати становили понад 43 млрд батів за 2024 рік, 32 млрд батів за 2025 рік і трохи більше 9 млрд батів за першу половину 2026 року. За словами Ратанакорна, спад показує, що узгоджені дії дають результат. Нова рамка — практична основа для обміну інформацією й тіснішої співпраці між країнами, додав він.

Аншула Кант, директорка-розпорядниця і фінансова директорка Світового банку, сказала, що на ринках, які розвиваються, близько 75% дорослих уже мають рахунок для фінансових операцій. П'ятнадцять років тому таких було близько 40%. Для багатьох людей ці послуги — джерело заробітку, наприклад, для дрібних торговців в Індії, які приймають платежі через сканування коду. Захист треба закладати ще під час створення послуг, вважає Кант. Вона назвала перевірку особи, стеження за платежами, фінансову освіту та швидке відшкодування клієнтам. Вимоги мають враховувати різні групи клієнтів, щоб не обмежувати їм доступ.

Фінансова система тримається на довірі до грошей і технологій, сказав Ендрю Бейлі, керівник Банку Англії та голова Ради з фінансової стабільності. Банки мають використовувати технології і для захисту, а не лише для нових послуг. Самі вони не впораються: потрібні великі технологічні компанії та соцмережі, через які поширюється багато шахрайських схем. «Немає сенсу будувати систему, яка швидша, але насправді сприяє більшій кількості шахрайства», — сказав Бейлі про модернізацію міжнародних платежів. На його думку, у співпраці мають брати участь і експерти з протидії відмиванню грошей та фінансовим злочинам.

Доступ до офіційних фінансових послуг у Руанді зріс із 21% населення 18 років тому до 92% сьогодні. В Африці налічується близько 1 млрд активних рахунків мобільних грошей при 1,3 млрд населення. Керівниця Національного банку Руанди Сорая Хакузіяремі розповіла, що країна працює зі спільною платформою для миттєвих платежів. Вона стежить за транзакціями в реальному часі, виявляє підозрілі операції за допомогою штучного інтелекту й дає змогу фінансовим установам обмінюватися даними. У Руанді також діють форуми з профілактики за участю банків, телеком-операторів і правоохоронців. Після їх створення кількість зареєстрованих випадків шахрайства за перші шість місяців 2026 року зменшилася на 30%.

Втрата довіри може підштовхнути частину клієнтів до неформальних послуг, сказала Хакузіяремі. Вона вважає, що до роботи мають долучитися технологічні компанії, а держави — співпрацювати, адже гроші від шахрайства швидко переказують в іншу країну.

На дискусії також навели приклад із Франції. Там хакери віддалено підняли температуру в холодильниках у магазинах до 50 градусів за Цельсієм. Їжа зіпсувалася, її викинули.

МВФ працюватиме з Радою з фінансової стабільності, Світовим банком та іншими міжнародними установами проти кіберризиків, сказала Георгієва. Досвід країн, які зменшили кількість шахрайств, використають для дієвіших заходів. За її словами, прогрес оцінюватимуть за тим, чи шахрайство поширюється повільніше і чи країни обмежують збитки.