Парламент не встиг проголосувати в другому читанні за зміни до Закону про енергію з відновлюваних джерел. Депутати їх обговорили, але час пленарного засідання вичерпався.

Законопроєкт внесла Рада міністрів. Він завершує впровадження Директиви (ЄС) 2023/2413 про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел. Ця директива скасовує Директиву Ради (ЄС) 2015/652. Болгарія мала зробити це до 21 травня 2025 року.

Законопроєкт передбачає, що країни ЄС швидше співпрацюватимуть у спільних проєктах з відновлюваної енергії. Також з'являються нові вимоги до зон прискореного впровадження. У пріоритетних зонах місцевих жителів заохочуватимуть брати участь в енергетичних проєктах.

Подовжують термін дії висновків про приєднання виробників електрики з вітру. Законопроєкт також передбачає стимули для децентралізованого виробництва та зберігання електроенергії. Є в ньому й норми, щоб виробляти більше тепла з відновлюваних джерел, і механізм випуску та торгівлі кредитами на електрику з них у транспорті.

Стефан Цанков із «Прогресивної Болгарії» (ПБ) сказав, що зміни зменшують адміністративне навантаження. За його словами, весь енергетичний сектор отримає чіткіші й передбачуваніші правила.

Коста Стоянов із «Відродження» запропонував, щоб закон набув чинності через 3 роки після оприлюднення в «Державному віснику». «Ми не проти закону про енергію з відновлюваних джерел, але проти того, як пропонують його змінювати», — сказав він.

На думку Стоянова, змін не слід вносити, доки не готові стратегічні документи. Відкласти потрібно, щоб ухвалити енергетичну стратегію та положення про гігієнічні вимоги для захисту здоров'я людей і довкілля. Болгарія вже понад 7 років без стратегії: попередня закінчилася, а над новою ніхто не працює, зазначив він.

Лорін Лорінков із ПБ заперечив: закон виконує обов'язок за європейською директивою, а строки вже минули. Якщо відкласти, зросте ризик подальших кроків і фінансових санкцій, вважає він.

Іво Цанев із ДПС запропонував погоджувати план для пріоритетних зон із мерами громад, на чиїй території ці зони розташовані. Погоджувати треба і під час складання плану, і за кожного оновлення. ДПС хоче, щоб план оновлювали кожні 2 роки.

За словами Цанева, погодження зупинить процедуру лише на певний строк, доки мери не скажуть, чи згодні вони. Регулярне оновлення покаже, як розвивається конкретна зона.

Рашко Динков із ПБ не підтримав пропозицій ДПС у такому вигляді. За його словами, громади вже беруть участь через громадські консультації та екологічну оцінку. «Додаткове погодження, яке може зупинити процедуру, суперечить нашій головній меті — прискорити розвиток відновлюваної енергетики», — сказав Динков.

Перегляд плану кожні два роки, вважає він, створить зайву нестабільність для довгострокових інвестицій. Потрібні робочі процедури, передбачуваність і чіткі правила, а не повторення тих самих текстів.

До 2030 року ЄС поставив мету, щоб чисті викиди парникових газів були щонайменше на 55% нижчими за рівень 1990 року.