Волонтери Болгарського Червоного Хреста з п'яти областей три дні вчилися рятувати людей під час землетрусу в Чорному морі. Реагування на катастрофу та порятунок пасажирів із судна, що тоне, відпрацьовували на регіональних навчаннях «Болата – 2026» на Північному Причорномор'ї.

У навчаннях узяли участь волонтерські команди з Варни, Силистри, Шумена, Тирговище та Добрича. Разом із ними працювали загони ДЕРБАК і мобільні аварійні бригади з тих самих п'яти областей. Керував навчаннями доктор Артюн Еринозов, директор Червоного Хреста в Добричі.

За сценарієм у морі стався землетрус, і судно почало тонути. У воді опинилися люди, серед них діти. Їх треба було вивести на берег, де організували медичну та психологічну допомогу.

Роботу між командами розподілили. Одні працювали у воді й виводили постраждалих, інші приймали їх на березі, сортували та надавали першу допомогу. Робота не закінчується, щойно людину витягли з води, — далі йдуть медична допомога, транспортування й психологічна підтримка.

Рятувальним човном у водно-рятувальній парі командував Румен Райчев із волонтерської команди Шумена. За його словами, він мав вести судно і забезпечити посадку постраждалих на борт — це великий, багато разів відпрацьований механізм. Найважливішою він вважає психологічну готовність волонтера: не боятися води й напруги, любити саме командну роботу.

Станимир Трифонов із волонтерської команди Добрича сказав, що мета таких навчань — злагодити команди, щоб люди пізнали одне одного і працювали як єдине ціле. У критичний момент з'ясовувати, хто на що здатен, уже пізно.

Психологиня Світла Веселинова з Варни пояснила, що для психологічної першої допомоги спеціальна освіта не потрібна — достатньо доброго слова, уваги та поваги. «Не треба спеціальної освіти, щоб допомогти комусь», — сказала вона в ефірі БНР. За її словами, головні принципи такі: спершу власна безпека, потім безпека постраждалих і насамкінець — вислухати їхні емоції та переживання.

Серед волонтерів Червоного Хреста в Силистрі — і Незабравка Кирова, кореспондентка БНР у місті.

Це вже треті навчання в такому регіональному форматі. За словами доктора Еринозова, регіональний підхід дає кращий результат: коли працюють п'ять організацій, люди знають одне одного роками і швидко домовляються. А коли їх 28, координувати всю роботу дуже важко.

Після завершення навчань команди провели дебрифінг: проаналізували й оцінили свої дії та обговорили, що варто поліпшити.