Блокада в КОНПІ: конфіскацію незаконного майна зупинено через відсутність кворуму

Комісія з питань вилучення незаконно набутого майна (КОНПІ) перебуває у стані практичного паралічу через відсутність кворуму, що фактично блокує весь процес подання позовів про конфіскацію. Після відставки 13 лютого Антона Славчева, який виконував обов'язки голови, у складі комісії залишилося лише двоє членів із п'яти, передбачених законом. Однак рішення приймаються мінімум трьома голосами, що наразі неможливо.

Позови про конфіскацію подаються лише на основі рішення комісії. Тепер таке рішення прийняти неможливо, що ставить під серйозний ризик усі вже накладені арешти та заборони, якими забезпечуються майбутні позови. Магістрати повідомляють, що вже надійшли клопотання від осіб із заарештованим майном про скасування забезпечувальних заходів, оскільки в установлений законом тримісячний термін позов не був пред'явлений.

Якщо суд задовольнить такі клопотання і арешти будуть скасовані, не буде перешкод для розпродажу відповідного майна. Згодом, навіть якщо КОНПІ вдасться подати позов про конфіскацію, вона не зможе претендувати на активи, які вже не є власністю особи, що перевіряється. Таким чином, блокада комісії перетворюється на прямий ризик для ефективності всієї системи вилучення незаконно набутого майна.

Процедура за законом зрозуміла: після того, як прокуратура повідомляє комісію, що стосовно певної особи ведеться розслідування злочинів, включених до сфери дії закону про конфіскацію, КОНПІ розпочинає перевірку майна. У разі виявлення невідповідностей комісія може звернутися до суду з проханням про накладення забезпечувальних заходів. Після цього протягом трьох місяців вона зобов'язана подати позов про конфіскацію. Наразі цей останній, ключовий етап заблокований, тому що нікому прийняти дійсне рішення про порушення справи.

Повна блокада КОНПІ є прямим наслідком бездіяльності парламенту, який не поповнив склад комісії вчасно. Ще в березні 2022 року Сотір Цацаров залишив тодішню об'єднану антикорупційну структуру КПКОНПІ, яка також відповідала за конфіскацію. Таким чином, у ній залишилося чотири члени, а його заступник Антон Славчев обійняв посаду виконувача обов'язків голови.

У наступному році КПКОНПІ було розділено на два окремі органи – Комісію з протидії корупції (КПК) та нову КОНПІ. Славчев залишився керувати обома органами, а до обрання регулярних членів у них залишилися діючі на той час члени КПКОНПІ – Силвія Кидрева, Пламен Йоцов та Антоанета Георгієва-Цонкова.

Тим часом Антон Славчев виграв конкурс на посаду прокурора, і незадовго до закриття КПК було швидко розчищено шлях для його вступу до Софійської міської прокуратури. Ще у 2025 році Силвія Кидрева була обрана ГЕРБ членом Рахункової палати. Таким чином, після звільнення Славчева в КОНПІ залишилося лише двоє членів, і кворум впав нижче мінімально необхідного порогу.

На цьому фоні виникає низка складних питань без публічної відповіді: скільки незавершених справ щодо забезпечення майбутніх позовів постраждали через сплив тримісячного терміну після того, як комісія залишилася без кворуму, і у скількох із них є реальний ризик того, що суд скасує забезпечення через непред'явлення позову? Яка загальна вартість активів, на які накладено ці заходи?

Також незрозуміло, за скількома провадженнями комісія вже завершила внутрішню перевірку і залишається лише подати позови про конфіскацію, але це не може статися лише через відсутність третього голосу. Відкритим залишається і питання, хто є останнім поданим позовом або клопотанням про забезпечення – коли воно внесено, з якою ціною та до якого суду.

Суспільний інтерес також спрямований на те, чи є вже скасовані забезпечення через непред'явлені вчасно позови і якою є вартість активів, щодо яких арешти та заборони були зняті. Особливо чутливим є питання, чи є серед постраждалих публічно відомі особи, громадські діячі або справи з високим суспільним інтересом, за якими не вдасться дійти до конфіскації лише тому, що в КОНПІ немає кворуму.

Доки парламент не обере нових членів і не відновить працездатність комісії, механізм вилучення незаконного майна залишатиметься заблокованим. Це ставить під сумнів ефективність антикорупційної політики та надсилає сигнал, що інституційні прогалини можуть знесилити навіть найсуворіші закони.