Болгарія посідає останнє місце в ЄС за тривалістю життя. Вона на 5,7 року нижча за середній показник по Євросоюзу. Це show дані Євростату, які представив економіст у сфері охорони здоров'я Аркадій Шарков на національній медичній конференції з довголіття за міжнародної участі. Організатор — Болгарська асоціація лонджевіті.

За словами Шаркова, болгари живуть у середньому близько 75 років. У ЄС цей показник — близько 81 року. За кількістю років, прожитих у доброму здоров'ї, Болгарія на третьому місці.

За даними Національного статистичного інституту за 2025 рік, кожному четвертому болгарину — 65 років або більше. Із кожних 100 осіб 62 — працездатного віку. Люди старші за 65 років становлять 24,3% населення. Їхня частка, за прогнозами, сягне 26,5% у 2050 році та 30,2% у 2070 році.

У 2026 році чоловіки виходять на пенсію у 64 роки і 9 місяців, жінки — у 62 роки і 6 місяців. У 2025 році чоловіки отримували пенсію в середньому 19,7 року, жінки — 26,5 року. За словами Шаркова, нинішні пенсіонери отримуватимуть її менше.

Від 11 до 12% людей не мають медичного страхування. Кожен третій працездатний у 2020–2022 роках мав перерву в страхуванні.

Шарков назвав п'ять пріоритетів: вимірювання й аналіз, усунення причин, що скорочують життя, стимули для послуг і персоналу там, де населення зменшується найшвидше, фінансування та планування.

Дослідник і географ Георгі Бирдаров представив три нові демографічні моделі: низька народжуваність, постійне зростання середньої тривалості життя і глобальне переміщення населення. Він пояснив, що в минулому надзвичайно висока народжуваність компенсувала високу смертність, тому нинішні тенденції закономірні. За його словами, переселення бували й раніше, але без таких розвинених технологій, транспорту та інформації. Бирдаров вважає, що ці процеси нормальні й підстав для паніки немає.

Голова Болгарського лікарського союзу доктор Микола Бринзалов привітав організаторів із тим, що вони поставили довголіття в центр події. На його думку, довголіття дедалі більше стає бізнесом із неврегульованими продуктами. Тому лікарі мають розуміти ці процеси й захищати пацієнтів від недостовірної інформації.

Голова асоціації доктор Райна Стоянова сказала, що за останні десятиліття досягнуто великого прогресу. За її словами, довголіття залежить не лише від генів, харчування й руху, а й від поєднання економічних чинників, способу життя та доступу до якісної медицини. Жодна галузь сама не охопить усіх чинників, але разом можна змінити те, як ми старіємо. Вона також зачитала вітальний лист мера Софії Васила Терзієва. Він вітає організаторів і наголошує на важливості знань про довголіття.

Олександр Симидчієв із парламентської групи «Демократична Болгарія» назвав, що призводить до передчасної смерті. Поведінка й звички дають 40%, генетична схильність — 30%, соціальні умови — 15%, медична допомога — 10%, довкілля — 5%. На його думку, відповідальність можна розглядати у двох вимірах: державному та індивідуальному.

Лише держава може подбати про довкілля та якість повітря, про акцизи на тютюн і алкоголь, про обмеження солі й цукру в харчових продуктах. Вона також відповідає за доступні профілактичні огляди та обстеження для раннього виявлення хвороб. Особиста відповідальність — у звичках: менше курити або кинути, жити здорово.

Найдовше документально підтверджене життя — у француженки Жанни Кальман: 122 роки і 164 дні, нагадав Симидчієв. За його словами, її рекорд — біологічний стандарт, до якого людина може прагнути. Тому він надає значення національній стратегії охорони здоров'я 2024 року. У ній є заходи з вимірюваними показниками, але її «закинули десь у шухляду», сказав він.