Атаки дронів на кораблі в Чорному морі неприйнятні. Про це заявили міністерки закордонних справ Болгарії та Угорщини Велислава Петрова й Аніта Орбан. Вони разом були гостями ранкової програми БНТ.

«Угорщина повністю солідарна з Болгарією щодо атак у Чорному морі», — сказала Орбан. Вона віцепрем'єрка й міністерка закордонних справ Угорщини.

За словами Петрової, атаки тривають і в болгарських водах, і за їхніми межами. Біля Румунії уразили кораблі з нафтою. Тож торгові судна стали полем бою, вважає вона.

Мета — щоб бойові дії припинилися проти всіх торгових суден, а не лише тих, що перевозять зерно, пояснила болгарська міністерка. Дипломатія має привести до домовленості між усіма причорноморськими країнами. Чорне море стосується всієї Європи, а не лише Болгарії як причорноморської держави.

Орбан сказала, що Угорщина підтримує безпечне судноплавство в Чорному морі. Його не можна переривати. На її думку, це один із найважливіших шляхів до Європи, зокрема з Центральної Азії. Якщо поставки порушаться, може не вистачити харчів, попередила вона. Тому судноплавство, постачання продовольства й зерна мають бути гарантовані та захищені.

Значну частину розмови присвятили війні Росії проти України. Росія почала її повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року. Обидві міністерки закликали до більшої дипломатії.

Угорщина й Болгарія хочуть дипломатичного рішення, швидкого завершення війни та справедливого й тривалого миру, сказала Орбан. За її словами, позиції двох країн схожі, бо жодна з них не підтримує постачання зброї Україні.

Петрова теж вважає, що у ставленні до війни Болгарія й Угорщина більше схожі, ніж різні. За її словами, їх єднає увага до дипломатії, а не лише до військового боку. Вона наполягала, щоб дипломатія була активнішою, а Європа брала в ній участь. Україна має отримувати підтримку, коли показує прогрес, додала Петрова.

Болгарія працювала з політичними партнерами над чіткою політичною заявою про дипломатичні зусилля для припинення бойових дій, сказала міністерка. Попереду робота в ЄС і НАТО.

Петрова вважає, що умови завершення війни мають узгодити дипломатичним шляхом Україна та Росія. Росія — держава, яка напала на Україну й розпочала повномасштабну війну в лютому 2022 року. Європа, США та інші країни мають місце в цьому процесі. Проте, за словами міністерки, параметри миру визначать Україна й Росія. «Зрештою, дві сторони, які визначатимуть, на яких умовах настане цей мир, — це дві воюючі сторони», — сказала вона. Однак війну розпочала Росія вторгненням в Україну в лютому 2022 року. Якщо Європа не братиме участі в переговорах, їй буде важко гарантувати собі добрий кінець, тому вона має бути за столом.

За словами Петрової, обидві країни підтримали відкриття наступних двох кластерів у переговорах з Україною. Орбан уточнила, що Угорщина не підтримує прискореного вступу України до ЄС. Вона за те, щоб приймати країну залежно від її досягнень. Міністерки говорили також про розширення ЄС і шлях Скоп'є до союзу.

Йшлося і про протести у Франції. Мирний протест там переріс у вандалізм, а це неприйнятно, сказала Петрова. На її думку, суспільства в Європі сильно розділені, а радикальні політичні сили користуються цим. Такий розкол завжди шкодить, і не лише у Франції. Зміни мають приходити через вибори, а не через вандалізм, заявила вона.

Орбан сказала, що треба розрізняти тих, хто протестує мирно, і вандалів та грабіжників. Угорщина солідарна з Францією й сподівається, що вона опанує ситуацію, а людей треба почути, додала міністерка. Конкурентоспроможність — одна з найважливіших тем для Європи, бо «люди хочуть зростання, безпеки й передбачуваності», а також добру систему соціальної допомоги, вважає Орбан.

Стосунки між Угорщиною та Болгарією стабільні в політиці, економіці й культурі, сказала Орбан.