Споживачі у 42 країнах за 12 місяців втратили через шахрайство близько 442 мільярдів доларів. Цю суму підрахували не за поданими скаргами. Таку оцінку навів Глобальний альянс проти шахрайства (GASA). Вона ґрунтується на опитуванні 46 000 дорослих, яке альянс провів разом із Feedzai, компанією, що бореться з фінансовим шахрайством. Тож ця цифра показує масштаб проблеми, а не точно підраховані втрати.

За тими самими даними, 57% дорослих у світі за останні 12 місяців зіткнулися із шахрайством, а 23% втратили гроші. Деякі огляди описують цих людей як «обманутих». Але в пресрелізі GASA написано інакше: вони «пережили шахрайство».

Оцінка втрат постраждалих

В оцінку входять втрати жертв, зокрема й тих, хто не подавав скарг. Це не дохід шахраїв і не перевірений бухгалтерський звіт. Саме опитування не може показати, чи шахрайств справді побільшало, чи люди просто частіше про них згадують.

Як відповіді перетворили на суму, Feedzai на своїх сторінках не публікувала. Повний звіт доступний лише членам GASA. Одні матеріали описують період як 12 місяців до опитування в березні 2025 року, інші називають його календарним 2025 роком.

Управління ООН з наркотиків і злочинності оцінює річний прибуток південноазійських шахрайських мереж трохи менше ніж у 40 мільярдів доларів. Це інший вимір. Його не можна прямо порівнювати зі втратами споживачів, отриманими з опитування.

Найчастіше шахрайство трапляється в Південній Америці, Африці та Океанії. Там гроші втратив до кожного четвертого дорослого. Серед опитаних у Південній Америці із шахрайством зіткнулися 72%, в Океанії — 73%.

Ринкове та інвестиційне шахрайство і шахрайство з «несподіваними грошима»

Найпоширеніше — ринкове шахрайство. За даними GASA, з ним мали справу 54% постраждалих. З інвестиційним шахрайством і схемами з «несподіваними грошима» зіткнулися по 48%.

У ринковій схемі покупець платить за товар чи підписку, які так і не надходять. В інвестиційній шахрай умовляє вкласти гроші в «рідкісну можливість» зі швидким прибутком. У схемі з «несподіваними грошима» жертва платить вигадану комісію, щоб отримати приз, виграш у лотерею чи спадщину.

У 64% випадків усе завершилося протягом доби після першого контакту. В Аргентині та Бразилії більш ніж половина шахрайств сталася за лічені хвилини. Про шахрайство повідомляють 74% жертв. Серед решти 48% вважали, що мусять розібратися самі, а 38% визнали процедуру складною або повільною.

Фішинг: близько чотирьох центів за лист

Фішинг — це шахрайське повідомлення, яке видає себе за банк, компанію чи знайомого. Мета — виманити в людини дані або гроші. Найдорожчий різновид — цільовий, коли лист пишуть для конкретної людини після попереднього вивчення.

Дослідники з Гарвардського університету, серед них Брюс Шнайєр, автоматизували весь процес за допомогою мовної моделі. Вона сама збирає відомості про жертву та пише листи. Точну й корисну інформацію знайшли про 88% учасників, а кожен лист коштує близько чотирьох центів.

У тесті зі 101 учасником на лист, повністю написаний штучним інтелектом, клацнули 54%. Стільки само клацнули й на лист, який написала людина-експерт. На звичайний масовий лист клацнули 12%. Автори підрахували, що за великої аудиторії прибуток нападника може зрости до 50 разів. Раніша робота цієї самої команди оцінює, що автоматизація знижує витрати більш ніж на 95%. Це лабораторні вимірювання, а не дані від справжніх нападників.

Аналіз шахрайської індустрії з китайськими зв’язками описує, як штучний інтелект здешевлює її та ускладнює боротьбу з нею. Інструменти продають окремими послугами: викрадені дані, фальшиві профілі, сайти й відмивання грошей. Скільки коштує фішинг зі штучним інтелектом, аналіз не вказує. Щодо клонування голосу й відео є конкретні випадки. У них знайомий голос чи обличчя вже не доводять, що по той бік справді та сама людина.

Орфографічні помилки більше не є надійною ознакою. Перевіряють їх 27% дорослих. У GASA кажуть, що користі від такої перевірки все менше, бо штучний інтелект пише гладко. Надійніші інші ознаки:

  • тиск, щоб діяти швидко, мовчати або платити негайно
  • комісія, яку треба сплатити, щоб отримати приз, спадщину чи виграш
  • обіцянка швидкого й гарантованого прибутку від інвестиції
  • прохання про переказ після кількох тижнів онлайн-спілкування або нових «стосунків»
  • вимога перейти в інший месенджер
  • оплата подарунковими картками, криптовалютою або переказ незнайомому одержувачу

Якщо гроші просять голосом чи у відео, прохання підтверджують іншим каналом. Наприклад, телефонують на знайомий номер. Великий переказ новому одержувачу відкладають, доки не перевірять його. Магазин перевіряють поза його власним сайтом. Про підозрілий випадок одразу повідомляють банк і платформу.

На 2026 рік GASA наполягає на заходах, які спрацьовують ще до того, як гроші відправлено. За її пропозицією, більшу роль мають відігравати банки, телекомунікаційні компанії та технологічні платформи.