Сто громадських діячів підписали спільну заяву проти ліквідації Комісії з досьє. Вони хочуть, щоб уряд відкликав законопроєкт. Про це повідомили на пресконференції в Національному пресклубі БТА.

Серед підписантів — журналісти, юристи, історики та представники неурядових організацій. Заяву надішлють прем'єр-міністру.

Рада міністрів пропонує до кінця року ліквідувати комісію. Її роботу передадуть Державному агентству «Архіви». Повна назва органу — Комісія з розкриття документів і оприлюднення причетності болгарських громадян до Державної безпеки та розвідувальних служб Болгарської народної армії.

Наразі законопроєкт на громадському обговоренні. Підписанти хочуть, щоб він не потрапив до Народних зборів. Також вони хочуть, щоб виконавча влада припинила атаки на незалежний державний орган.

Депутат від «Демократичної Болгарії» Мартін Димитров заявив, що зміну подають як реформу, а насправді це суто ліквідація. За його словами, це важкий удар по свободі слова та прозорості. Він зазначив, що в обґрунтуванні немає жодного конкретного прикладу економії. Немає й розрахунків, скільки коштів заощадять. Адміністрація, будівлі й витрати залишаються. Змінюється лише те, хто контролює розкриття досьє.

Димитров нагадав, що закон 2006 року ухвалили за широкої політичної згоди. Тоді парламент створив незалежний колегіальний орган, де жодна політична сила не мала більшості. Тепер його замінять однією людиною — головою ДА «Архіви». Голову призначає й звільняє прем'єр-міністр. Депутат попередив, що розкриття досьє можуть заблокувати. Причина — нечіткий перехідний режим і відсутність гарантій постійного доступу до архіву.

«Правда про тоталітарне минуле не належить уряду, вона не належить жодній партії. Вона належить болгарським громадянам», — сказав Димитров.

Адвокат Александр Кашумов зазначив, що ще 1997 року Конституційний суд постановив: орган виконавчої влади не може відповідати за відкриття цих документів. Тому, за його словами, пропозиція кабінету суперечить Конституції. Європейський суд з прав людини у справі «Анчев проти Болгарії» визнав, що закон повністю відповідає стандартам Європейської конвенції з прав людини.

Перший закон про досьє ухвалили 1997 року. Після змін 2002 року і до 2006 року діяла законодавча прогалина.

Архів комісії — понад 14 600 погонних метрів документів і понад 2,5 мільйона реєстраційних карток. За 18–19 років комісія ухвалила 2836 рішень і перевірила 540 тисяч осіб. Вона встановила 22 тисячі людей і оприлюднила дані про 18 тисяч. Громадяни та дослідники подали 34 тисячі заяв.

Катерина Бончева, багаторічна членкиня комісії, сказала, що значна частина заявників працює з архівом і фільмами в ньому. За її словами, вийшло багато книжок. Люди дізналися те, що від них приховували до ухвалення закону. Вона вважає, що зараз намагаються приховати минуле, яке повторюється й сьогодні.

Доцент Георгі Лозанов назвав ліквідацію симптомом перемоги пропаганди над пам'яттю. Він вважає, що наступним кроком стане закон про іноземних агентів. Також, на його думку, спробують переконати людей, що Радянський Союз був кращим за ЄС. Лозанов каже, що ДС була частиною паралельної влади, легальної за комунізму. Таку саму модель, за його словами, сьогодні відтворюють силові угруповання.

«Можливо, достатньо дістати досьє вбитих кримінальних босів, щоб стали зрозумілі зв'язки між Державною безпекою і всією системою», — сказав Лозанов.