З 2 до 30 жовтня 2026 року в Бургасі покажуть виставку «Зупинка для Бургаса (із совкою)» художників Даніела Божкова та його доньки Рози Божков. Батько й донька готували її після п’яти тижнів разом у місті — серед старих вулиць, випадкових зустрічей і віршів Петі Дубарової.

Батько й донька дивляться на Бургас по-різному. Даніел Божков народився і виріс тут, тож повертається до спогадів дитинства. А для Рози місто пов’язане з літніми канікулами в болгарській родині.

Улітку 2026 року вони провели в Бургасі п’ять тижнів і малювали в тимчасовій майстерні в Молодіжному культурному центрі на вулиці Гладстон. Простір ділили не тільки між собою — там же тренувалися скелелази, займалися балерини, йога та дзюдо, репетирували танцівники іспанських танців і артисти професійного фольклорного ансамблю «Странджа».

Окреме місце в ці тижні посів будинок Петі Дубарової — він якраз навпроти центру. Даніел і Роза заходили туди майже щодня і читали вголос вірші поетеси. Це видно і у виставці: серед робіт є «Шафа родини Дубарових» Даніела та «Відро для води» Рози.

Інші роботи народилися просто з їхніх власних вражень від міста — наприклад, «Балкони» Рози та «Алея закоханих» Даніела.

За частиною робіт стоїть доволі несподівана історія. Готель «Болгарія» дав художникам старі простирадла, і спочатку вони хотіли просто використати їх як ганчірки під час малювання. Але тканина виявилася настільки якісною, що вони відмовилися від цієї ідеї й перетворили простирадла на білі монохромні полотна — відсилка до нефігуративного мистецтва, до «Чорного квадрата» Казимира Малевича (тут — білого) і до білих полотен Роберта Раймана.

Сама назва виставки теж походить з того літа. Під час вечірніх прогулянок до комплексу «Лазур» Даніел і Роза чули голос совки, яка жила десь між будинками. Вони почали відповідати їй свистом, і поступово вийшло щось на кшталт розмови між ними і птахом. Для художників це стало ще одним способом спілкуватися з Бургасом — не лише через образи й спогади, а й через звуки міста.

Даніел Божков — болгарсько-американський художник, живе в Нью-Йорку. Він закінчив монументальний живопис у Національній художній академії в Софії, у професора Міто Гановського, а пізніше здобув магістерський ступінь з образотворчого мистецтва в Hunter College у Нью-Йорку. Працює з різними медіа — від фрески до перформансу й відео, часто запрошує до своїх проєктів фахівців з різних галузей і працює прямо в міському середовищі.

Він отримав стипендію Гуггенхайма, а також стипендії від Foundation for Contemporary Arts та Andy Warhol Foundation. Його роботи показували на 33-й бієнале в Сан-Паулу, 6-й бієнале в Ліверпулі та 9-й Стамбульській бієнале. Викладає як професор візуальних мистецтв у Hunter College при City University of New York.

Роза Божков — американська художниця, живе в Нью-Гейвені, штат Коннектикут. Закінчила мистецтво та урбаністику у Vassar College, а магістерський ступінь з живопису й графіки здобула в Yale School of Art.

У своїх картинах і малюнках вона змішує побачене, вигадане й спогади — впізнавані образи стоять поруч із ділянками чистого кольору. Була резидентом Royal Drawing School — Dumfries House у Шотландії, а також Pennsylvania Academy of the Fine Arts за програмою «Currents». Показувала роботи в Нью-Йорку, Нью-Гейвені, Філадельфії та Річмонді, має нагороду «Емі Татро» та Royal Drawing School Award від Yale University.

Роза Божков викладає як запрошений професор живопису й малюнка в University of Connecticut.

Виставка «Зупинка для Бургаса (із совкою)» прийматиме відвідувачів з 2 до 30 жовтня 2026 року.