Кандидатка в президенти Ілияна Йотова закликала в Бургасі шість країн, що мають вихід до Чорного моря, домовитися про мораторій на бойові дії на морі. Вона виступила в середу, 14 жовтня, у переповненій залі Державної опери разом із кандидатом у віцепрезиденти Кирилом Вилчевим.

На зустріч прийшли жителі Бургаського регіону, представники місцевої та державної влади, політики й громадські діячі.

За словами Йотової, війна, яку Росія розпочала проти України в лютому 2022 року, вже заходить і в Чорне море. Приклад — кораблі, по яких нещодавно вдарили дрони. Болгарія та Румунія, сказала вона, вимагатимуть винести Чорне море окремим пунктом порядку денного на саміт ЄС.

«Я хочу бути болгарським президентом миру й зроблю все можливе, щоб в Україні почалися мирні переговори», — заявила Йотова. Зала зустріла її слова про мир бурхливими оплесками.

Вона вважає, що її опоненти хочуть війни на виснаження, щоб дійти до перемир'я. Але виснажені вже всі, зокрема вся Європа. Йотова відкинула політику «войнолюбів». За її словами, більше зброї для України означає ескалацію, нові жертви та тяжкі наслідки для майбутніх поколінь.

Кандидатка в президенти пообіцяла, що ніколи не допустить, аби Болгарія брала участь у Коаліції охочих і надсилала війська в Україну. Мир вона назвала одним із найбільших здобутків світу. За її словами, найбільша відповідальність — залишити дітям і наступним поколінням мирні роки.

«Я не згодна з людьми, які кажуть, що ми маленька країна і від нас нічого не залежить. Мені чужий такий пораженський настрій», — сказала Йотова. На її думку, триматися осторонь великих питань — не вихід для країни.

Йотова сказала, що відчуває себе політиком країни з однією з найстаріших державних традицій у Європі. Вона пообіцяла домагатися, щоб голос Болгарії в Європі лунав гучніше, а країна мала більше союзників. За її словами, Болгарія від свого заснування перебуває в центрі Європи, і немає іншої держави, яка б так довго зберігала свою назву.

Йотова вважає, що в наступні роки Болгарія триматиме «золоту карту» для розв'язання криз, бо через неї проходитимуть важливі інфраструктурні, енергетичні та цифрові коридори. Наступного року країна приймає саміт із питань зв'язності.

Серед головних проблем країни вона назвала зростання цін і нагадала, що Румен Радев хотів референдуму щодо готовності до євро. За словами Йотової, Болгарія не була готова, бо держава не створила контролю проти спекуляції та подорожчання, і ціни просто перейшли з левів у євро.

Вона сказала, що проблеми країни можна розв'язати професійною підготовкою, діалогом, розумом і згодою. Йотова заявила, що має скінчитися час «пошлої політики», «зшитих» коаліцій, угод за спиною людей і наруги над законами та Конституцією, і що вона братиме в цьому участь.

На її думку, розбрат і ненависть — не серед людей, а серед політичної еліти, яка може гнатися за особистими інтересами, лише поки люди розділені. Вона заявила, що з голосом кожного болгарина та споконвічними болгарськими чеснотами країна може процвітати. Говорила вона й про силу історії, пам'яті та коріння.

Йотова сказала, що є люди, які переписують історію й намагаються відкласти відзначення 150-річчя Російсько-турецької визвольної війни на наступний рік. Вона додала, що логічної відповіді, навіщо це робити, немає, і заявила, що цього не дозволять.

Кирил Вилчев говорив про довгу болгарську історію та багату культуру. Він запропонував створити за кордоном Болгарський національний культурний інститут, який популяризував би болгарську культуру й духовність та об'єднував болгарські громади за межами країни.