Верховний адміністративний суд виніс рішення по суперечках про паркування в Поморії

У масштабному судовому рішенні Верховний адміністративний суд Республіки Болгарії детально проаналізував оскаржувані тексти Постанови №23 про паркування в місті Поморіє, підтвердивши його законність з деякими частковими коригуваннями.

Судовий склад, очолюваний Любомиром Гайдовим, розглянув касаційну скаргу Муніципальної ради Поморіє та касаційний протест прокуратури, подані проти попереднього рішення Адміністративного суду – Бургас від 03.12.2024 року.

Основним викликом для магістратів було оцінити, чи відповідають введені режими платного паркування законодавчим вимогам і чи не порушують права громадян. Експерти докладно проаналізували кожен спірний текст постанови.

Ключовим моментом у рішенні є тлумачення ст. 99 Закону про дорожній рух, який регламентує повноваження муніципалітетів з визначення зон платного і безплатного паркування. Суд недвозначно підтвердив, що Муніципальна рада Поморіє діяла в межах своєї компетенції.

Магістрати відхилили доводи про дискримінацію, підкресливши, що право на паркування не є абсолютним і може бути врегульоване місцевою владою відповідно до специфіки міського середовища.

Особливу увагу було приділено процедурі прийняття постанови. Суд встановив, що були дотримані всі необхідні адміністративні вимоги – публічне обговорення, погодження з постійними комісіями і прозорість при підготовці документа.

У рішенні вказується, що введені різні режими паркування – погодинний, службовий, локальний і преференційний – мають на меті поліпшення організації міського простору і не порушують чинне законодавство.

Касаційна інстанція підтвердила рішення першої інстанції в частині скасування двох розділів постанови – про преференційне паркування та адміністративно-карних положеннях, давши додаткові вказівки щодо їх уточнення.

Представник Верховної касаційної прокуратури частково підтримав позицію суду першої інстанції, рекомендувавши уточнити тексти, що стосуються службових абонементів і контрольних механізмів.

У заключній частині рішення суд підкреслив, що місцева влада має право регулювати паркування відповідно до місцевих особливостей, але завжди в рамках закону і з урахуванням інтересів різних груп громадян.

Рішення може бути оскаржене в п'ятичленному складі Верховного адміністративного суду протягом 14 днів з моменту його вручення.