Україна завдала ударів по російських нафтопереробних заводах, країни Балтії наполягають на прискоренні нафтового ембарго

Україна завдала нового серйозного удару по російській енергетичній інфраструктурі, уразивши два ключові нафтопереробні підприємства в глибині території Росії. Президент "Володимир Зеленський" повідомив, що українські сили атакували нафтопереробні заводи в "Краснодарському краї" та "Ярославській області", що додатково посилює тиск на російську економіку.

За словами Зеленського, ціллю ударів став нафтопереробний завод "Слов'янський" у Краснодарському краї, розташований приблизно за 300 кілометрів від лінії фронту. "Уражено нафтопереробний завод "Слов'янський" у Краснодарському краї – приблизно за 300 кілометрів від лінії фронту. Окрім того, ми уразили нафтопереробний завод у Ярославській області, приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону", — написав він у своєму Telegram-каналі. В результаті атак загинула одна людина.

Ще до заяви українського президента місцевий оперативний штаб у Росії повідомив про удар по заводу в "Слов'янську-на-Кубані", підтвердивши, що інфраструктура в районі зазнала атаки. У "Ярославській області" губернатор оголосив про перекриття доріг навколо нафтопереробного заводу, що свідчить про оцінку ситуації як ризикованої, проте в його заяві прямо не згадується атака на саме підприємство.

Паралельно з українськими ударами по російських НПЗ балтійські країни здійснили дипломатичний тиск на Європейський союз з метою прискорення санкцій проти російських енергетичних доходів. "Естонія", "Латвія" та "Литва" закликали Брюссель прискорити ухвалення відкладених планів щодо повної заборони імпорту російської нафти під час зустрічі міністрів енергетики країн ЄС 26 червня.

Як повідомляє "Financial Times", балтійські держави аргументують свій запит тим, що доходи Москви від експорту енергоносіїв безпосередньо фінансують війну Росії проти України. За інформацією видання, "Європейська комісія" пообіцяла представити відповідну пропозицію, яка могла б додатково обмежити ресурси Росії для ведення війни.

Протягом останніх років Європейський союз уже значно зменшив свою залежність від російської нафти. За даними Європейської комісії, у 2025 році імпорт нафти з Росії становив лише 2% від загального обсягу поставок, тоді як на початку 2022 року ця частка сягала 27%. Це демонструє глибоку структурну зміну в енергетичній політиці ЄС і поступову відмову від російських ресурсів.

Спочатку ЄС мав намір не лише обмежити постачання нафти, а й повністю відмовитися від російського природного газу до 2027 року. Однак плани щодо повного газового ембарго були заморожені. Як зазначають європейські представники, війна з "Іраном" заморозила ці наміри та внесла додаткову невизначеність в енергетичні стратегії союзу.

Пропозиція щодо запровадження повного нафтового ембарго мала бути представлена 15 квітня, але ще в березні її вилучили з попереднього порядку денного Європейської комісії. Тепер, під тиском країн Балтії та на тлі продовження українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, тема прискореного ухвалення цих заходів знову виходить на перший план.

Координовані дії України на полі бою та дипломатичні зусилля її союзників у ЄС свідчать про прагнення послабити російські військові спроможності через обмеження доходів від нафти й газу. Удари по НПЗ у Краснодарському краї та Ярославській області разом із закликами до швидшого нафтового ембарго формують новий етап у спробах перекрити фінансування агресії проти України.