Голова КЗП Мая Манолова плутає цінові індекси з націнками й прибутком торговців, вважає Асоціація сучасної торгівлі (СМТ). У письмовій позиції асоціація заперечила слова Манолової, що націнка на деякі молочні продукти у великих мережах сягає понад 140%.

Цей матеріал продовжує нашу попередню публікацію про перевірку КЗП. Тоді Манолова назвала націнку 141% на масло і 133% на сир в одній із перевірених мереж.

За словами СМТ, у публічних дискусіях найчастіше плутають індекси з націнками чи прибутком. Євростат вимірює порівняльні рівні цін, а не націнки. Середнє по ЄС він бере за 100. Індекс 140 для товару означає, що в Болгарії він на 40% дорожчий за середній по ЄС. Це не означає, що на нього накрутили 140% або що торговець має такий прибуток.

Асоціація наводить дані Євростату. За загальним рівнем цін на товари й послуги Болгарія на останньому місці в ЄС: 62,5% від середнього по союзу. Індекс цін на продукти харчування — 92,6%, тобто нижче середнього. Хліб і зернові — 81,4% від середнього по ЄС, отже, на 18,6% дешевші. М'ясо — 71,5% від середнього, тобто на 28,5% дешевше. Риба — 87,1%, тобто на 12,9% дешевша.

Націнка — це не прибуток, наголошують у СМТ. З цих грошей магазин платить ПДВ, за електроенергію, транспорт і зарплати, а також покриває втрати від забракованого товару. Після цих витрат, зокрема на холодильний транспорт, торговцям лишається близько 3% чистого прибутку, стверджує асоціація. Вона також вважає, що високий ПДВ на продукти підвищує ціну на касі.

На прикладі масла СМТ показує роль імпорту. Болгарське виробництво покриває лише 10% потреб, а 90% масла надходить з-за кордону. Ціну імпортного масла визначають на міжнародних біржах, а транспорт і зберігання додаються до неї.

Асоціація поставила КЗП низку запитань. Вона хоче знати, скільки товарів перевірили і для скількох із них виявили націнку 150%. Також питає, які найнижчі націнки на основні товари в мережах. І чому комісія називає лише найвище окреме значення, а не націнку на решту перевірених товарів.

СМТ також питає, чи людям пояснюють, що націнка — не прибуток. І чому, порівнюючи з Європою, не згадують вплив 20% ПДВ у Болгарії. Ще одне запитання: чому перевіряють лише останню ланку — магазин. Асоціація хоче знати й те, чи аналізувала КЗП зростання зарплат (+88,5%) та виробничих витрат (+68,3%) у переробників.

За словами СМТ, якщо структурні проблеми болгарського виробництва здорожчують продукти, то й малі магазини традиційної торгівлі змушені продавати дорожче. Тоді чому проблему подають лише як особливість чи порушення великих мереж, запитує асоціація.

СМТ підтримує санкції за доведені порушення. На її думку, перевірки виявляють порушення, але публічне називання винних і адміністративний тиск не знижують цін у магазині.

Асоціація також оспорює твердження, що мережі мають понад 70% ринку продуктів харчування. За її словами, жодна офіційна статистика цього не підтверджує. За даними НСІ та Інституту ринкової економіки (ІПІ), частка великих мереж — трохи більше 50%.