Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) повідомила 3 вересня: Ель-Ніньо вже стабільно встановилося в тропічній частині Тихого океану. Явище набере дуже сильної інтенсивності. Ризик повеней, посухи та екстремальної спеки збережеться і в 2027 році.

Для Європи сезонні прогнози обіцяють радше м'яку зиму. Втім метеорологи не виключають окремих похолодань і негоди та попереджають: виняткова тепла зима не гарантована. Саме явище народжується в тропічній частині Тихого океану, а до Європи його вплив доходить непрямим шляхом.

У ВМО повідомили: шанс, що Ель-Ніньо протримається до лютого 2027 року, становить майже 100 відсотків. Там назвали цей прогноз найбільш категоричним за всю історію своїх оцінок. У останньому сезонному кліматичному огляді організація очікує подальшого посилення явища.

Центр прогнозів клімату Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в оцінці від 10 вересня зафіксував: упродовж попереднього місяця Ель-Ніньо посилилося. Імовірність того, що Ель-Ніньо стане дуже сильним восени та взимку 2026–2027 років у Північній півкулі, перевищує 90 відсотків. Імовірність, що ці умови триватимуть у грудні, січні та лютому, практично стовідсоткова.

Вода в окремих ділянках східної екваторіальної зони Тихого океану тепліша за норму більш як на 3 градуси. У серпні індекс Niño-3.4 становив 1,8 градуса, а у ВМО очікують: середнє відхилення за вересень, жовтень і листопад сягне близько 3,6 градуса.

Ель-Ніньо повертається кожні 2–7 років і триває від 9 до 12 місяців. Попередній епізод 2023–2024 років входить до п'ятірки найсильніших за всю історію спостережень за класифікацією ВМО, а епізод 2015–2016 років був ще сильнішим. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) із середньою впевненістю стверджує: екстремальні явища Ель-Ніньо цього століття траплятимуться приблизно вдвічі частіше, ніж у минулому.

Що це означає для людей на місцях, пояснює аналіз Програми розвитку ООН (ПРООН) щодо Азії та Тихоокеанського регіону. Його написали фахівець із програми відновлення та систем раннього попередження й реагування ПРООН для Євразії та керівник регіонального проєкту з цунамі в регіональному центрі організації.

У регіональному огляді ООН ідеться: пік Ель-Ніньо очікують наприкінці 2026 року, а посилення явища досягне максимуму приблизно у листопаді–грудні. Найважчі наслідки для сільського господарства й продовольства можуть настати пізніше — наприкінці 2026 року та впродовж 2027-го. У континентальній частині Південно-Східної Азії найсильніші наслідки історично припадають на лютий–травень другого року епізоду Ель-Ніньо.

Посушливіші умови, брак води, втрати врожаю, лісові пожежі та екстремальна спека можуть зберігатися або навіть посилюватися й тоді, коли саме Ель-Ніньо вже слабшає.

26 серпня в Непалі по громадах уздовж річок Боте-Коші та Тришулі вдарили раптова повінь і зсувний потік, що почався високо в Гімалаях. Наприкінці вересня зливи затопили Бангкок, а тайфун Дуцзюань приніс рекордні опади, повені та зсуви в районі Великого Токіо. У ПРООН пояснюють: жодна з цих подій не пов'язана напряму з Ель-Ніньо, але разом вони показують, наскільки малий запас міцності мають регіони перед таким ударом.

Оперативна оцінка ПРООН після лиха в Непалі показала: значна частина людей у постраждалих громадах мала вищу за середню вразливість ще до повені. Лиха б'ють найсильніше там, де розвиток залишив людей незахищеними, зазначають автори.

Удари нерівномірні, продовжують вони. Дрібний фермер, який втратив урожай, втрачає й дохід на наступний сезон. Працівник, який працює просто неба, втрачає денний заробіток через спеку. А родина без заощаджень, без страховки й без соціального захисту не має на що спертися. Високі ціни на пальне, добрива та продукти можуть перетворити кліматичні втрати врожаю на ще більшу нестачу їжі вже до 2027 року.

На відміну від землетрусу Ель-Ніньо дає попередження, наголошують у ПРООН. Місяці перед піком — найцінніший час для дій, і це вікно можливостей закривається.

Там називають п'ять речей, якими урядам і їхнім партнерам варто зайнятися вже зараз. Прогнози мають перетворюватися на конкретні рішення. Потрібна спільна й регулярно оновлювана картина ризиків. Потрібні й чіткі повідомлення для найвразливіших людей, зокрема жінок і віддалених громад, тими каналами, яким вони довіряють. Потрібна й готовність діяти на випередження: перегляд умов, за яких запускається допомога, плани на надзвичайні ситуації, заздалегідь погоджені гроші та поставки.

Системи соціального захисту мають уміти швидко розширюватися. Потрібні готові реєстри, платіжні канали та зрозумілий спосіб визначити, хто отримає підтримку. Усе це має запрацювати ще до того, як родини дійдуть до шкідливих рішень, аби якось вижити. Чинні програми розвитку мають підлаштуватися під нові умови, а підготовку до відновлення варто починати ще до того, як вона знадобиться: з погодженим порядком оцінки збитків, базовими даними, чітко розподіленими ролями в координації та заздалегідь закладеними грошима.

Наскільки важко громада переживе Ель-Ніньо, вирішується за роки до цього, вважають автори. Це залежить від того, де побудовані дороги й поселення, як управляють водою, хто охоплений соціальним захистом і чи є бюджет, здатний витримати удар.

Тому в ПРООН не вважають Ель-Ніньо гуманітарним винятком — це частина основної роботи з розвитку: безперервний цикл спостереження, підготовки, реагування й відновлення, закріплений у національних планах і бюджетах. На думку організації, кліматичні ризики та ризики стихійних лих мають увійти в плани, державні інвестиції та будівельні норми. А установи, що відповідають за воду, охорону здоров'я, освіту й місцеві послуги, потрібно зміцнити, щоб вони витримували навантаження.

Соціальний захист має вміти реагувати на шоки, а гроші на випадок ризиків повинні надходити з різних джерел — від резервних бюджетів і умовних кредитів до страхування, — щоб кошти з'являлися ще до втрат, а не після них. Ціна раннього реагування — це частина ціни пізнього відновлення, пишуть автори. Ель-Ніньо повертатиметься, як і Ла-Нінья, на планеті, яка продовжує нагріватися.