Спеціальні посланці президента США, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, у неділю, 6 вересня, провели свої перші переговори на українській землі в межах своєї місії. Лише за день до цього вони провели інтенсивні переговори за зачиненими дверима в Москві з Володимиром Путіним, які тривали понад три години. Ця човникова дипломатія високого рівня відновила діалог між сторонами та створила атмосферу обережного оптимізму, хоча за розмовами про "взаємовигідні проєкти" стоїть вибір, що визначатиме архітектуру європейської безпеки на десятиліття вперед. Для Болгарії та Чорноморського регіону критично важливо розрізняти тактичну вигоду від стратегічного ризику.

За словами помічника президента Росії Юрія Ушакова, діалог у Кремлі пройшов у "конструктивному, відвертому та корисному" ключі. Окрім дискусій щодо України, сторони обговорювали потенційно масштабні економічні та "взаємовигідні спільні проєкти Росії та Америки". Аналітика Інституту вивчення війни (ISW), проте, зазначає, що попередні очікування в Москві були "вкрай низькими". У Києві акцент зміщено на питання безпеки, ППО та параметри сталого миру, що демонструє спроби американської сторони поєднати економічні стимули з безпековими.

До Києва посланці прибули потягом із Польщі. Переговори з Володимиром Зеленським та його командою відбулися у два раунди, причому до другого етапу приєдналися національні радники з питань безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини, закріпивши спільний міжнародний формат. Результати були представлені оптимістично: Стів Віткофф описав зустріч як "дуже змістовну та важливу" розмову, а Джаред Кушнер наголосив на необхідності "створити умови для довгострокового, сталого миру" та повернення до тристороннього формату, який був перерваний близько пів року тому. Американська сторона висловила неабияке піднесення щодо прогресу.

Під час візиту, між 5 та 7 вересня, існувала домовленість не завдавати ударів по столицях. Росія, проте, відхилила ширшу пропозицію України про припинення вогню вздовж усієї лінії фронту з 4 по 8 вересня. Зеленський підкреслив, що територіальне питання може бути вирішене лише на рівні лідерів. Джерела, обізнані з перебігом переговорів, визнають, що війна навряд чи закінчиться до зими, а поточні зусилля спрямовані на допомогу Україні протягом цього складного періоду.

Напередодні приїзду спецпредставників до Києва, 5 вересня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) провело обшуки в Офісі генерального прокурора, зокрема в кабінетах генпрокурора та його першого заступника. В межах операції був затриманий Сергій Кропива за підозрою у відмиванні десятків мільйонів гривень та зв'язках із шахрайськими кол-центрами. В самому Офісі генерального прокурора висловили занепокоєння, що детективи НАБУ могли отримати доступ до матеріалів інших поточних проваджень. Цей конфлікт між силовими структурами та сформоване інформаційне поле у розпал переговорів послаблюють позицію української сторони та роблять її вразливішою до зовнішнього тиску.

Для Болгарії та Чорноморського регіону деескалація має конкретні виміри:

  • Безпечне судноплавство та оптимізація страхових витрат для порту Бургас.
  • Передбачувані ціни на енергоносії та зменшення енергетичних ризиків.
  • Відновлення туристичних потоків та повернення до стабільного укладу життя.

Тим не менш, існує ризик того, що це може виявитися "пірровою перемогою". Якщо Україна поступиться територіями, це створить небезпечний прецедент. Статут ООН та Гельсінський заключний акт 1975 року базуються на непорушності кордонів. Якщо ці норми будуть підірвані, для малих держав це означатиме, що міжнародне право не працює. Регіональний баланс на Балканах залежить від дотримання цих принципів, а Софія має бути особливо обережною, щоб не допустити розмивання євроатлантичних гарантій або реваншизму.

Сьогоднішня дискусія про параметри миру відображає особливості конфлікту. Для Болгарії, яка уважно стежить за перспективами безпеки, життєво важливо зрозуміти, чи буде майбутній мир сталим, чи лише тимчасовою паузою перед новими викликами для суверенітету держав Чорноморського регіону.