Сербія готується купити китайські ЗРК HQ‑9 і побудувати один із найбільш далекобійних ППО-щитів у Європі

"Сербія" планує закупити китайські зенітно-ракетні комплекси "HQ‑9", оголосив президент "Александар Вучич". Якщо угоду буде фіналізовано, Белград отримає одну з найбільш далекобійних наземних систем протиповітряної оборони в Європі – крок, який, згідно зі спеціалізованими виданнями, такими як "Military Watch Magazine", може значно змінити баланс сил у регіоні.

Відмова від російських С‑300 та С‑400, курс на китайські HQ‑9
Рішення про орієнтацію на "HQ‑9" ухвалено після того, як Сербія відмовилася від планів придбати російські системи "С‑300" або "С‑400". Натомість Белград поступово вибудував співпрацю з китайською оборонною промисловістю. Ще у 2022 році сербські збройні сили ввели в експлуатацію комплекси "HQ‑22" середньої дальності, які можуть працювати спільно з "HQ‑9" у межах багатошарової системи ППО.

Така конфігурація дозволяє комбінувати системи з різною дальністю та характеристиками – "HQ‑22" для середніх дистанцій і "HQ‑9" для дальніх. Таким чином, національна протиповітряна оборона може створювати щільніший і гнучкіший оборонний пояс навколо ключових об'єктів і територій.

Дальність до 300 км і порівняння з іншими системами
Згідно з наявними даними, "HQ‑9" може вражати повітряні цілі на відстані до "300 кілометрів". Для порівняння: американська система "Patriot" у стандартних конфігураціях має максимальну дальність близько "200 кілометрів", а франко-італійська "SAMP/T NG" – приблизно "150 кілометрів".

Якщо інформація про угоду підтвердиться, єдиними системами з більшою дальністю в Європі могли б бути російські "С‑400", розміщені в "Білорусі", за умови, що вони використовують ракети "40Н6" з максимальною дальністю до "400 кілометрів". На цей момент немає офіційного підтвердження, що саме ці ракети були поставлені білоруським збройним силам.

Що дає велика дальність: літаки, крилаті та балістичні ракети
Велика дальність "HQ‑9" дозволяє системі перехоплювати не лише літаки, а й "крилаті та балістичні ракети" задовго до того, як вони досягнуть своїх цілей. Замість захисту лише окремих об'єктів, комплекс може створити широкий оборонний периметр, який одночасно покриває військову та цивільну інфраструктуру – аеродроми, командні центри, електростанції, транспортні вузли.

Додатковою перевагою є висока швидкість ракет – вони рухаються зі "швидкістю понад 5000 км/год". Велика дальність і висока швидкість підвищують імовірність успішного перехоплення: якщо перша ракета не знищить ціль, оператори мають час для другої або навіть третьої спроби, перш ніж ціль покине зону ураження.

HQ‑9 і концепція A2/AD
"HQ‑9" спроектована також для створення так званої зони обмеження доступу "A2/AD" (Anti‑Access/Area Denial). Така зона значно ускладнює дії літаків дальнього радіолокаційного виявлення, повітряних танкерів та інших ключових засобів підтримки. Вони змушені діяти на більшій відстані від лінії фронту та від потенційних цілей, що знижує їхню ефективність.

Комплекс також має "більш потужні радари" порівняно з уже використовуваними в Сербії "HQ‑22". Більша потужність і дальність радарів дозволяють системам великої дальності покращувати ефективність інших елементів національної протиповітряної оборони – виявляти цілі раніше і передавати інформацію іншим засобам ППО.

Швидка доставка: перевага перед Patriot
Для Белграда вагомою перевагою є також "відносно швидка доставка" китайських систем. Протягом останніх років терміни поставки американських "Patriot" суттєво збільшилися через війну в "Україні" та конфлікти на "Близькому Сході", які призвели до вичерпання запасів ракет-перехоплювачів і навантаження виробничих потужностей.

У цьому контексті китайські виробники можуть запропонувати коротші терміни, що є ключовим для держави, яка хоче в порівняно короткий термін модернізувати свою протиповітряну оборону. Таким чином, Сербія намагається уникнути довгих років очікування на західні системи й отримати робочий комплекс у найближчому майбутньому.

Скільки HQ‑9 купить Сербія і хто ще використовує систему
На цей момент сербська влада "не повідомила", скільки батарей "HQ‑9" має намір закупити, і коли може бути підписаний остаточний договір. Це залишає питання про масштаби майбутнього сербського ППО-щита відкритим.

Крім "Китаю", систему "HQ‑9" мають також "Азербайджан", "Марокко", "Туркменістан", "Узбекистан", "Пакистан" та "Єгипет". Це свідчить про те, що комплекс уже обрали низка держав із різними регіональними викликами, що додатково посилює інтерес до нього як до альтернативи західним і російським системам.

Для Сербії потенційне придбання "HQ‑9" означає не лише технологічний стрибок у ППО, а й політичний сигнал: країна посилює оборонну співпрацю з Китаєм і прагне побудувати багатошаровий щит, який покриватиме як національну територію, так і ключові об'єкти в ширшому периметрі.