Прем'єр-міністр Румен Радев запевнив депутатів, що постачання пального до Болгарії ніщо не загрожує, попри атаки дронів на чотири кораблі у виключній економічній зоні країни в Чорному морі. За його словами, у «Лукойла» є сировина до кінця листопада включно, а можливо, й до середини грудня.

Цей матеріал продовжує нашу попередню публікацію про прохання опозиції заслухати Радева після того, як дрони вдарили по двох кораблях біля болгарських вод, і один із них затонув.

Депутати майже 3 години слухали Радева, міністра внутрішніх справ Івана Демерджиєва, міністра оборони та керівників спецслужб.

На складі «Лукойла» є 140 тисяч тонн нафти, пояснив Радев. Ще 420 тисяч тонн мають розвантажити з трьох танкерів, які стоять у болгарських територіальних водах. За його словами, країна готова й до економічного тиску через порушене судноплавство.

Прем'єр не бачить прямої загрози для суден, які йдуть до болгарських портів і з них, бо вони не є військовою ціллю. Кожен корабель іде з увімкненим транспондером, який передає повні дані про судно та його маршрут. Атаки при цьому цілеспрямовані. «Той, хто їх проводить, дуже добре знає, що він б'є, де б'є і коли б'є», — сказав Радев.

Уряд задіяв усі дипломатичні канали, щоб отримати повну підтримку НАТО та ЄС. Болгарія просить допомогти з розслідуванням інцидентів із чотирма кораблями, а також посилити радіолокаційне спостереження і протиповітряну оборону на узбережжі та у виключній економічній зоні. За словами прем'єра, спостереження вже посилили, розвідку ведуть безпілотниками, а зенітно-ракетні комплекси перемістили.

Нові можливості захисту від дронів потребують грошей і часу, попередив Радев. Спостереження, контроль повітря й ураження цілей гаслами не забезпечиш. Він визнав, що радіолокаційне, зенітно-ракетне та протидронове прикриття не може охопити всю виключну економічну зону, а також навіть територіальні води.

Перед депутатами прем'єр розповів про свої зустрічі з послом Росії Митрофановою, представницею держави, яка від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України, та з Будановим, керівником офісу президента Зеленського. Зустріч із Будановим не оголошували на його пряме прохання та з його ініціативи. Митрофановій Радев сказав, що нелогічно, аби Україна атакувала власні кораблі та екіпажі, коли результат атак — на користь Росії.

За словами Радева, Буданов відповів на те саме запитання. Москва заперечує, але саме Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. Українська сторона попросила про постачання газу через Болгарію і знову порушила питання реакторів для «Белене».

Окремо триває розслідування підпалів антен «Старлінк». МВС і Державна агенція національної безпеки визначили, що робити, і вже це виконують. Рівень охорони підвищили, а поліція охороняє критично важливі об'єкти. Не можна поставити поліцейського біля кожної антени, зазначив Радев. Демерджиєв сказав, що незабаром усі факти й обставини з'ясують.

Голова Державної агенції національної безпеки Пламен Тончев попередив, що такі диверсії можливі й надалі. «Буквально щодня ми виявляємо людей, які ведуть якесь спостереження за критичною інфраструктурою, зокрема залізничними мостами й вокзалами», — сказав він.

Відповіді влади опозицію не задовольнили. Тома Биков із ГЕРБ-СДС заявив, що не сприймає заспокійливих слів уряду, і попросив вжити запобіжних заходів та підготуватися до поганих сценаріїв. Не слід думати, що після чотирьох потоплених кораблів не потоплять ще чотири, вважає він.

Івайло Мирчев із «Демократичної Болгарії» заявив, що держава знову не наважується сказати: атаки дронів у Чорному морі — російські. За його словами, антени «Старлінк» хоче підпалити той, хто боїться, що «Старлінк» атакує його. Мирчев назвав такою особою Росію.

Голова ДПС Делян Пеєвський назвав найважливішим із заслуховування те, що на оборону потрібні гроші. За його словами, після виборів готують величезні витрати на мільярди. Мета — не нашкодити кандидату в президенти від правлячих. Гроші нібито пройдуть через Агентство «Дорожня інфраструктура» та через Шишкова на користь олігархів і кіл із фірм. ДПС внесе пропозицію, щоб ці мільярди пішли на оборону, безпеку людей, енергетичні компенсації та компенсації через «високі, величезні, жахливі ціни на продукти».