Працюючі бідні в Болгарії (2025): хронічна криза з глибокими коренями

Станом на середину 2025 року близько 620 000 болгар класифікуються як «працюючі бідні», за даними Національного статистичного інституту та Eurostat. Це люди, які мають офіційну роботу, але їхнього доходу недостатньо для покриття базових потреб — їжі, житла, транспорту, опалення та медичних витрат.

Доходи нижчі за межу гідності

У травні 2025 року медіанна нетто-зарплата в Болгарії становить приблизно 1250 левів (~640 євро). Але її купівельна спроможність суттєво знизилася через інфляцію понад 40% у період з 2021 по 2024 роки. Особливо вразливими є працівники з низькою кваліфікацією — у сільському господарстві, охороні, текстильній галузі та сфері послуг.

За оцінкою профспілки КНСБ, для нормального життя самотній людині потрібно щонайменше 2200 левів на місяць. Це означає, що десятки тисяч домогосподарств не можуть звести кінці з кінцями, навіть працюючи повний робочий день.

Географія бідності: Північно-західна Болгарія — найвразливіша

Регіональні відмінності значні. У Північно-західному регіоні та частинах Родоп понад 60% працюючих отримують менше 1000 левів. Водночас вартість життя в цих зонах зростає через дорогий транспорт, обмежений доступ до дешевих товарів і слабку інфраструктуру.

Софія та Варна залишаються більш заможними, але навіть там зростання орендних ставок і витрат на дітей змушують багатьох працюючих балансувати на межі бідності.

Соціальна політика: короткострокові заходи чи стратегічне бачення?

У 2025 році уряд підвищив мінімальну зарплату до 920 левів, запровадив енергетичні субсидії та харчові ваучери. Але ефективність цих заходів обмежена.

Багато з найбільш уразливих громадян не мають доступу до державної допомоги через формальні бар’єри — тимчасові трудові контракти, неофіційне працевлаштування або наявність нерухомості з низькою ринковою вартістю.

Роль роботодавців і тіньової економіки

Болгарський ринок праці залишається частково неформалізованим. Понад 25% економічно активного населення працює без належного страхування і соціальних гарантій.

У таких секторах, як будівництво, туризм і побутові послуги, поширеною є практика: офіційно — мінімальна зарплата, решта — «у конверті». Це створює нестабільність і правову невизначеність для працівників.

Чи є перспектива?

Експерти з Інституту ринкової економіки та БАН вважають, що вихід можливий за умови:

• інвестування в перекваліфікацію та цифрову грамотність
• підтримки малого бізнесу в регіонах
• посилення контролю за дотриманням трудового законодавства
• стимулювання роботодавців до створення гідних умов праці

Без системних реформ понад півмільйона болгар залишатимуться бідними, незважаючи на наявність роботи — і це становить загрозу як для соціальної стабільності, так і для довіри до держави.

Застереження:
Ця стаття є аналітичним оглядом редакції BurgasMedia і відображає думку експертної групи на основі поточних політичних, економічних та соціальних подій.
Висновки, що наводяться, не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним трактуванням можливих сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.