Під час цьогорічних Свят мистецтва «Аполонія» у Созополі – форуму з традиціями, що сягають 1984 року, який щороку збирає сотні митців та тисячі шанувальників культури – було представлено серію книг літературного історика та критика проф. Михайла Неделчева. Його праці присвячені літературній історії, створенню портретів письменників та розвитку болгарської літератури, а сама подія стала частиною багатої програми з понад 70 заходів, підтриманих Фондом «Аполонія».

У презентації нових видань взяли участь видатні представники академічної спільноти, серед яких проф. Веселін Методиєв, голова Опікунської ради Нового болгарського університету, проф. Пламен Дойнов, ректор вищого навчального закладу, та проф. Елка Трайкова, керівник Інституту літератури при БАН. У центрі уваги опинилися книги «Літературний персоналізм», «Апологетично про жерця-воїна. Персоналістична книга про Пенчо Славейкова», «Апологія Йордана Йовкова. Сторінки про співця Добруджі» та «Переривчастість і неперервність історії».

Ректор Нового болгарського університету проф. Пламен Дойнов детально розглянув книгу «Переривчастість і неперервність історії». Він описав працю як збірку з десяти студій, написаних протягом останніх років, у яких розвивається новаторська концепція. За його словами, проф. Неделчев створює «пристрасну теорію», яка не боїться вступати в полеміку з попередніми дослідниками, спираючись на солідну підготовку, глибокі знання та прагнення до створення чесної літературної історії.

Проф. Веселін Методиєв акцентував на внеску автора у філософію літературної історії. На його думку, Неделчев не використовує поняття спекулятивно, а вносить у них глибину та зміст, стаючи справжнім філософом у своїй галузі. Методиєв підкреслив, що основна теза нової книги полягає у здатності вченого відкривати зв’язки та тривалі процеси за позірними розломами в літературі, що він визначив як справжнє «майстерство». Сам проф. Михайло Неделчев додав, що саме це і є справжнім завданням історика: «Усе майстерство літературного історика, і не лише літературного. Взагалі історика полягає в тому, щоб зуміти їх виявити», маючи на увазі сліди того, що здавалося зниклим.

Зі свого боку проф. Елка Трайкова поділилася, що книга надзвичайно приємно здивувала її своєю концептуальною рамкою, яка об’єднує важливі для літературознавців поняття. Вона назвала проф. Неделчева «енциклопедистом», якому вдається поєднати знання культурних медіа з концептуальним поглядом на літературні світи. Трайкова підкреслила, що для проф. Неделчева літературна історія є долею, а в його працях теми болгарського самовідчуття та ідентичності завжди вписані в широкий європейський контекст, що поєднує різні періоди та «провали» у спільну історичну розповідь.