Національна асоціація громад Болгарії (НСОРБ) наполягатиме на загальнодержавній програмі цифровізації та захисту даних для всіх громад. Програма розрахована на 2027–2030 роки й коштуватиме близько 31 млн євро. Пропозицію представив міський голова Враци Калін Каменов на форумі під час щорічної зустрічі асоціації. Зустріч сьогодні розпочалася на курорті Албена.

Найбільше проблем у малих громадах. Частина з них досі не оцифрувала свої архіви, сказав Каменов.

НСОРБ пропонує закласти гроші на програму в проєкт бюджету Міністерства інновацій та цифрової трансформації на 2027 рік. Міністерство фінансів має передбачити всю суму в середньостроковому бюджетному прогнозі. Після цього міністерство інновацій має розробити програму й керувати нею разом з НСОРБ. Команда асоціації готова допомагати.

Перш ніж розподіляти гроші, асоціація пропонує провести в громадах національну інвентаризацію. Вона має врахувати їхню техніку, ліцензії та інфраструктуру, захист від кіберзагроз, який вони вже впровадили, наявне фінансування й потреби.

Мета програми — щоб у кожної громади було обов'язкове базове технологічне, ліцензійне й захисне середовище. За словами Каменова, розмір місцевого бюджету не повинен вирішувати, чи є в громади кібербезпека, ліцензоване середовище й надійне архівування. Потреби різні, тому кожна громада має отримати підтримку відповідно до своїх, сказав він.

Форум «Цифрова громада: спільні рішення, безпечні дані, спільна спроможність» є частиною щорічної зустрічі. У ньому взяв участь і мер ЕлениДілян Млизев. Він нагадав, що обов'язки громад чітко визначені в Законі про кібербезпеку та в Наредбі про мінімальні вимоги до мережевої безпеки. Місцева влада зобов'язана їх виконувати.

На думку Млизева, керівництво громади має знати ці правила й розуміти, навіщо вони потрібні. Часто це потребує чималих коштів, але цілісність і безпеку даних треба гарантувати. Витік інформації може зашкодити послугам і роботі громади, а також особистим та іншим даним, які вона зберігає й обробляє.

Найважче в малих громадах, де часто взагалі немає ІТ-фахівців, а якщо є, приватний сектор переманює їх вищими зарплатами, пояснив Млизев. Тому працівники адміністрації поєднують кілька обов'язків і стають «ІТ-фахівцями поневолі». Він вважає, що це не найкращий варіант.