Кандидати від БЗНС на посади президента й віцепрезидента Николай Ненчев і Цвета Кирилова попросили Дональда Трампа переглянути рішення полегшити експорт російського дизпалива. У листі від 11 жовтня 2026 року вони пишуть: «безпека Європи не може залежати від ціни на дизпальне в Сполучених Штатах»[1].

Трамп оголосив 9 жовтня 2026 року, що після розмови з Путіним Росія негайно випустить на ринок 300 тисяч тонн дизпалива. У листопаді додасть ще 500 тисяч тонн, а потім ще мільйон. Мінфін США видав загальну ліцензію. Вона дозволяє продавати, постачати й ввозити російське дизпальне до квітня 2027 року[2]. З 10 жовтня 2026 року Росія частково зняла власну заборону на експорт і дозволила продати 500 тисяч тонн. Заборону запровадили в липні 2026 року. Тоді українські удари по нафтових об'єктах завдали важких збитків постачанню пального в країні[3].

Головний двигун надвеликого танкера VLCC «Алгарве» — семициліндровий Man B&W потужністю 25 800 кіловатів.
Головний двигун надвеликого танкера VLCC «Алгарве» — семициліндровий Man B&W потужністю 25 800 кіловатів. Фото: Hervé Cozanet, Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0

Ненчев і Кирилова стверджують, що це рішення збільшить доходи Росії від енергоносіїв. За їхніми словами, перевірених зобов'язань щодо деескалації при цьому немає. Крім того, рішення послабить тиск, який обмежує можливості Росії воювати. Їх також непокоять повідомлення, що від України вимагають припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Натомість Росія не бере на себе рівнозначного зобов'язання зупинити атаки на українські енергетичні об'єкти[1].

«Мир не можна досягти через односторонні поступки», — пишуть вони. Вони просять Трампа переглянути рішення, якщо воно не пов'язане із «суттєвими, взаємними і перевірюваними кроками» до припинення бойових дій[1].

Росія веде повномасштабну війну проти України з лютого 2022 року. Президент Володимир Зеленський заявив, що «подарунки Путіну не принесуть миру». Угоду він назвав «інвестицією у війну, яку треба завершити, а не продовжувати»[2]. В Україні кажуть, що припинять удари по НПЗ, якщо Москва перестане бити по українських енергетичних об'єктах[2]. Високопосадовець в Україні заявив, що Україна й далі бити­ме по російських НПЗ попри угоду[4]. Путін підтвердив, що Росія готова постачати нафтопродукти. Від мирних переговорів він відмовився й сказав, що воюватиме, доки не досягне «всіх своїх цілей»[4].

Карта повномасштабного російського вторгнення в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року як частина російсько-української війни.
Ілюстративне фото: карта повномасштабного російського вторгнення в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року як частина російсько-української війни. Фото: Homoatrox, Wikimedia Commons, CC0

Угоду критикують і в Конгресі США. Республіканський конгресмен Дон Бейкон сказав, що рішення не виглядає добрим. Демократ-сенатор Річард Блюменталь назвав його «плямою на характері нашої нації». Він також нагадав про нещодавно ухвалений двопартійний закон про санкції[2].

Николай Ненчев — колишній міністр оборони. Цвета Кирилова — журналістка з магістерським ступенем у галузі національної та міжнародної безпеки. Обох висунув БЗНС. Президентські вибори відбудуться 25 жовтня 2026 року[5].

Джерела

  1. actualno.com↑
  2. rferl.org↑
  3. kyivindependent.com↑
  4. pravda.com.ua↑
  5. bta.bg↑