У Бургаській міській художній галереї «Петко Задгорський» презентували книгу журналістки Нахіде Деніз «440 днів. Ататюрк у Болгарії». Вона розповідає про 14 місяців, коли майбутній президент Туреччини Мустафа Кемаль жив і працював у Болгарії. Зустріч відкрила заступниця міського голови з питань культури Діана Саватева.
Подію анонсували на суботу, 14 листопада, на 18:00. Організували її за сприяння фонду «Бургас 2032». Серед публіки було й Генеральне консульство Турецької Республіки в Бургасі.
14 листопада ми повідомили про майбутню презентацію книжки, яка простежує перебування Ататюрка в Болгарії з 1913 до 1915 року, коли він був військовим аташе Османської імперії.
За словами Саватевої, цінно й хвилююче, що книгу показали саме в Бургасі та в галереї. Таку книгу вона назвала вершиною в розвитку журналіста. За її словами, вона показує, як відповідальна людина має ставитися до сучасності та до історії. Саватева додала: «Хоч би як наступав штучний інтелект, водночас іде й ренесансний період книжкових видань».
Деніз називає свою працю «книгою свого життя» і визначає її як документальний роман. Писала вона як журналістка й трималася архівних документів, історичних фактів та досліджень істориків. На її думку, саме так треба говорити про політиків на кшталт Ататюрка, які вписані в історію Болгарії, Османської імперії, Балкан і Європи. Вона вважає його однією з найвизначніших постатей XX століття.
Дія охоплює 1913–1915 роки. Тоді Мустафа Кемаль був першим військовим аташе Османської імперії в Болгарії. У книзі є спроби замаху на нього, його доповіді турецькому Генеральному штабу, зустрічі з софійською елітою та зі звичайними людьми. Є там і його стосунки з Міті, дочкою генерала Стиліяна Ковачева. Основою стали документи, дослідження та розмови з болгарськими й турецькими фахівцями, а також з родичами людей того часу.
«Перебування Мустафи Кемаля в Болгарії відіграло роль лабораторії», — сказала Деніз Болгарському національному радіо. За її словами, саме тут викристалізувалися його ідеї: скасувати халіфат і султанську владу, зрівняти чоловіків і жінок, запровадити латинський алфавіт. Їх разом з іншими змінами втілили пізніше. Те, що Ататюрк побачив і дізнався в Болгарії, а також європейський дух він переніс у реформи нової світської республіки, орієнтованої на цінності Заходу. Для авторки він — один з архітекторів болгарсько-турецьких відносин сторічної давності.
До книги Деніз зняла документальний фільм «Софійські роки Мустафи Ататюрка».
Коментарі (0)
Коментарів поки немає.