У Чорному морі вже постійно мешкають понад 80 видів морських організмів, зокрема лаврак, дорада та смарида. Вода в морі теплішає, і риба шукає нові території. Про це йшлося на засіданні Консультативної ради з питань Чорного моря в Констанці, де болгарські та румунські науковці обговорили, як тепліша вода впливає на рибу та рибальство в регіоні. Це явище називають медитеранізацією: Чорне море поступово набуває рис Середземного, а види, яких тут раніше не було, знаходять умови для життя й розмноження.

Шлях через Босфор і баластні води

Зазвичай риба потрапляє в Чорне море через Босфор. Організми, що роками жили в Середземному морі, рухаються на північ, коли зими в Чорному морі стають м'якшими — тоді риба може тут перезимувати. Інші види потрапляють випадково, у баластних водах торгових суден. Так десятиліття тому в морі з'явився рапан, який згодом майже знищив запаси чорних мідій на болгарському побережжі. За останніми даними про чужорідні види у водах шести чорноморських країн, в Україні зафіксовано 148 таких видів, у Туреччині — 94, у Румунії — 82, у Болгарії — 80, у Росії — 51, у Грузії — 34. Лише за останні роки в морі з'явилося близько 20 нових видів, а приблизно третина всіх чужорідних видів має середземноморське походження. Решта прийшли з Атлантики та з віддалених регіонів, зокрема з Японського моря.

Лаврак, дорада і смарида в болгарських водах

Лаврак — один із прикладів, які науковці наводять найчастіше. У Чорному морі він росте навіть швидше, ніж у звичному для себе середовищі — Середземному морі та Атлантичному океані. Дорада теж трапляється біля болгарського берега все частіше. Третій новий мешканець — смарида, невелика риба з родини спарових, яка прийшла з Егейського моря. У неї темна плямка посередині тіла, виростає вона до приблизно 20 сантиметрів, а на смак схожа на дораду. Любителі підводного полювання кажуть, що останнім часом зустрічають її біля прибережних скель усе частіше.

Голова Консультативної ради з питань Чорного моря доктор Йордан Господінов пояснив, що багато нових видів швидко пристосовуються до місцевих умов. За його словами, це не означає, що вони залишаться тут назавжди або витіснять звичні чорноморські види. Щоб зрозуміти, що станеться з рибними запасами та екосистемою, потрібно більше наукових досліджень, додав він.

Гребінчаста медуза і синій краб

Гребінчаста медуза мнеміопсис прийшла з Атлантики ще у 80-х роках минулого століття. Вона живиться тим самим зоопланктоном, яким росте хамса, і роками тримала рибні запаси на низькому рівні — доки інший новий вид, медуза береое, не почав поїдати мнеміопсис і частково стримав її розмноження. Інститут океанології у Варні стежить за цими змінами і раз на шість років публікує звіт про стан моря. Науковці попереджають: синій краб і гребінчаста медуза вже змагаються за їжу з традиційними для Чорного моря видами — шпротом, хамсою і камбалою-калканом.

Потепління Чорного моря не обмежується появою нових риб. Цей басейн — одна з європейських водойм, які найбільше страждають від морських хвиль спеки. Через будову моря — прісніша вода зверху, солоніша знизу — кисень гірше доходить до глибин, коли поверхня довго залишається теплою. Консультативна рада з питань Чорного моря наполягає на нових дослідженнях, які покажуть, чи стануть лаврак, дорада і смарида постійною частиною чорноморського столу, чи залишаться лише тимчасовими гостями.