Лікарі в Болгарії можуть заробляти більше, ніж їхні колеги в Румунії. Таке порівняння двох систем охорони здоров'я з'явилося саме тоді, коли румунська профспілка «Санітас» вимагає термінової зустрічі з міністерством охорони здоров'я в Бухаресті — через урізання витрат на персонал.

Обидві системи побудовані схоже. Страхування солідарне, гроші йдуть через єдину касу медичного страхування, заклади бувають державні й приватні. Різниця — у розмірі внеску. У Румунії внесок на медичне страхування становить 10 відсотків, у Болгарії — 8. У Болгарії працівник платить половину цієї суми, в Румунії — всю суму сам. Румунська каса медичного страхування має близько 15,5 мільярда євро. Це втричі більше, ніж у Болгарії.

Лікар-спеціаліст у Румунії заробляє в середньому від 1500 до 2500 євро чистими на місяць, завідувач відділення — приблизно від 3000 до 3500 євро. Сюди входять доплати за нічні зміни, за чергування в небезпечних умовах та інші надбавки до основної зарплати. Саме ці надбавки уряд Румунії хоче скасувати.

У Болгарії зарплати сягають і вищого рівня — насамперед у тих державних і приватних лікарнях, які працюють ефективно. Причина — в керівництві закладів і в конкуренції між ними. Там, де правила додаткового матеріального стимулювання чіткі, болгарські зарплати перевищують румунські. А погане управління залишає державні лікарні з боргами, тож приватні заклади закриваються або їх продають. Вищі в Болгарії й зарплати лікарів-ординаторів, і чекати на прийом тут не доводиться довго.

У Румунії приватні заклади беруть доплату з пацієнтів, бо каса оплачує лікування лише до певної суми. Виняток — деякі діагнози, зокрема онкологічні.

Румунські лікарі й санітари з державних лікарень оголосили національний страйк проти законопроєкту про урізання зарплат у державній медицині. Упродовж трьох днів лікарні по всій Румунії приймали лише невідкладних пацієнтів. Після переговорів з урядом протести призупинили, але профспілка попередила: якщо рішення не буде, страйк відновлять.

«Ми не припиняємо страйк, а радше даємо політикам шанс переглянути ситуацію», — йдеться в заяві федерації у Facebook, яку цитує БТА.

Приводом для запланованої зустрічі стала надзвичайна постанова OUG № 7/2026, яка скорочує витрати на зарплати. Федерація наполягає, щоб для цих працівників діяв той самий режим, що й для лікарень, і вимагає швидких рішень для постраждалих установ.

У списку «Санітас» — управління громадського здоров'я, Національний інститут громадського здоров'я, Національний інститут переливання крові та центри переливання крові, інститути судової медицини та інші державні медичні установи. Профспілка наполягає: всю державну систему охорони здоров'я треба розглядати як єдине ціле, бо вона не обмежується лікарнями — решта ланок так само незамінна.

За словами «Санітас», через скорочення доходи вже впали, є незаповнені посади й додаткова нестача кадрів, а завдання перекладають на інших працівників. Навантаження лягає на структури, яким і раніше бракувало людей. У федерації вимагають терміново проаналізувати становище постраждалих працівників і нагадують: люди, які працюють у громадському здоров'ї, профілактиці, переливанні крові та судовій медицині, виконують роботу, без якої система не обійдеться.

Друге питання — ваучери на відпочинок на 2026 рік. «Санітас» вимагає чіткості й конкретного порядку їх видачі, наполягає, щоб права на них не відкладали, а влада швидко надала інформацію й рішення.

За словами голови федерації Юліана Попе, проблеми треба вирішувати незалежно від політичної ситуації й від того, що міністр охорони здоров'я виконує обов'язки лише тимчасово. Люди, яких представляє федерація, не винні в затяжній політичній кризі й не можуть чекати, поки партії сформують легітимний уряд, заявив Попе.

«Охорону здоров'я та соціальну допомогу не можна поставити на паузу!» — сказав він.

Федерація оголосила ще дві нові вимоги: ухвалити новий закон про зарплати — справедливіший, послідовніший і рівний для всіх, а також провести переговори з інституцією, яка має законні повноваження, — парламентом або легітимно призначеним урядом.