Міська влада Бургаса запропонує внести в бюджет на культуру наступного року конкурс дитячої книги імені поета Томи Бинчева. Про це заявила заступниця міського голови з питань культури Діана Саватєва на літературному вечорі в регіональній бібліотеці. Вечір присвятили 80-річчю від дня народження поета.

Ідея належить Бургаській спільноті письменників. На початку жовтня об'єднання подало до мерії дві пропозиції: національний конкурс поезії та прози для дітей і вулицю імені поета в нових кварталах міста. Пропозицію про конкурс уже розглянула комісія з питань культури при міській раді. Спілка болгарських письменників її підтримує.

З чого все почалося: У Бургасі пропонують заснувати національний конкурс «Тома Бінчев» і назвати на його честь вулицю

За словами Саватєвої, конкурс — гарний і змістовний спосіб зберегти пам'ять про Бинчева. Його слід у морській та дитячій поезії матиме продовження. Вона не сумнівається, що пропозицію внесуть до бюджету.

Вечір був у програмі «Осінніх літературних свят». У залі були син і дружина поета. Спогадами про нього поділилися митці, які багато років були поруч із ним, а також бургазці з літературної школи, яку вів Бинчев. Вірші поета читав студент Театрального коледжу імені Любена Гройса.

Вела вечір поетеса Елка Василєва. «Мені дуже важко говорити в минулому часі про людину, яку я люблю. У мене немає брата. Томі, так я його називала, був моїм братом», — сказала вона БНР.

За словами Василєвої, Бинчев був скромним. Він не хотів, щоб про нього говорили, і не прагнув уваги. Вона вважає, що поет заслуговує на пам'ять завдяки літературній спадщині та спогадам, які залишив. І житиме, доки живе в них.

Письменниця й літературна критикиня Катя Зографова працювала з Бинчевим у Національному літературному музеї. Вона назвала його «Петраркою на морі». «У ті роки Тома був гарний, як давній грек. Був чарівний, дотепний, із почуттям гумору», — сказала вона БНР.

За словами Зографової, Бинчев 10 років був куратором у домі Яворова на вулиці Раковській, 138. Понад 20 років музей стояв занедбаний у приватних руках. Бинчев і Іво Мілтенов, нинішній доайєн дому Яворових, працювали там у роки тяжкого побуту й політичних негараздів, «бо обидва — поети». Бинчев не дожив до відновлення Яворової оселі.

За словами Зографової, під гумором поета ховався смуток. Його відчували лише близькі, як-от Іво Мілтенов, художниця Іва Велінова і сама Зографова. Можливе пояснення вона бачить у долі його сестри Анастасії, яку називали Сія, з бургаського гурту «Тоніка». Вона емігрувала до США з чоловіком, одним із перших рок-музикантів у Болгарії. За тоталітарних часів цього не прощали ні тим, хто не повернувся, ні їхнім рідним. Для Зографової ця історія показує волелюбність усього бургаського роду Бинчевих.

Тома Бинчев народився 22 серпня 1946 року в Бургасі. Його літературний хист помітив Христо Фотєв. Бинчев закінчив болгарську філологію та філософію в Софійському університеті імені святого Климента Охридського. Вісім років працював журналістом у відділі культури газети «Черноморски фронт». Заснував літературний клуб, до якого входили Петя Дубарова, Росен Друмев, Дімітріна Баєва та інші. Довго був куратором у Будинку-музеї П. К. Яворова в Софії, який є частиною Національного літературного музею.

Серед відоміших його збірок — «Слова», «Відкрите море», «Вільні сонети», «Час» і «Море в синьому». Остання книга — «Море». Бинчев — автор понад 20 книжок і посібників для дітей початкових класів. Він досліджував і популяризував болгарську літературу, класичну та сучасну. Серед складених ним антологій — перша в Болгарії антологія сонета.

Як видавець він друкував Івана Вазова, Елисавету Багряну, Дору Габе, Еміліяна Станева та Ангела Каралійчева. Видавав і багатьох бургаських авторів.

Вітальні адреси родині й організаторам надіслали президентство, міністр культури Евтим Милошев, мер столиці, Спілка болгарських письменників і Спілка вільних письменників.

Поет Іван Цанев надіслав звернення на підтримку національного літературного конкурсу дитячої поезії та прози імені Бинчева. Він привітав міську владу Бургаса з рішенням підтримати пам'ять про поета. Цанев також висловив переконання, що спадщина Бинчева надихатиме нові покоління молодих авторів.