Парламентський комітет з питань праці, демографії та соціальної політики підтримав у першому читанні зміни до Кодексу праці. Їх вніс уряд (Рада міністрів), щоб стимулювати колективні трудові переговори. Проти виступили профспілка КНСБ та партії ГЕРБ-СДС, «Відродження», ДПС і «Продовжуємо зміни». Законопроєкт підтримує БСК.

За нього проголосували 12 депутатів, 6 були проти, ніхто не утримався.

За словами міністерки соціальної політики Наталії Єфремової, зміни переносять у закон частину директиви про адекватну мінімальну зарплату. Вона пов'язала це зі спадом кількості чинних колективних трудових договорів з 2011 до 2024 року.

Головну причину спаду міністерка бачить у змінах на ринку праці. Підприємства сильно подрібнилися, а мікро- і малих стало більше. Там такі договори укладають рідко. Єфремова зазначила, що, за дослідженнями й аналізами, для більшого охоплення переговори треба вести на рівні галузі та сектору. Тому в законі мають бути загальні принципи та можливі ініціативи держави й соціальних партнерів.

Ілияна Жекова заявила, що ГЕРБ-СДС не підтримає законопроєкт. За її словами, партія очікувала достатньо чітких механізмів проти низького охоплення переговорами. Жекова вважає, що проблему визначили правильно, але сумнівається, чи достатньо запропонованих заходів.

Георгі Георгієв із «Відродження» сказав, що в мікро- і малих підприємствах домовлятися складніше, а законопроєкт цієї проблеми не розв'яже. Айтен Сабрі заявила, що ДПС не підтримає ці тексти в такому вигляді. За її словами, потрібні конкретні цілі та механізми, щоб поліпшити переговори.

Проти й «Продовжуємо зміни». «Те, що ми бачимо, — це буквально робота проти профспілок на користь роботодавців», — сказав депутат Венко Сабрутев.

Віцепрезидент КНСБ Тодор Капітанов назвав тексти не консенсусними, а декларативними. Він додав, що їхня мета — уникнути повного застосування директиви. «Що ми робимо для стимулювання колективних трудових переговорів, якщо не маємо вихідної бази, від якої можна почати розробляти політики?» — запитав він.

Капітанов також зауважив, що ніхто не бере на себе зобов'язання змінити Закон про публічні закупівлі. КНСБ хоче, щоб роботодавці, які отримують публічні кошти, були зобов'язані дотримуватися колективних договорів.

Марія Мінчева, заступниця голови БСК, оцінила законопроєкт як добру основу, що робить реальні кроки для колективних переговорів. За її словами, це добровільний процес між роботодавцями та профспілками. Він потребує спільної роботи обох сторін, щоб виграли і підприємства, і працівники.

Законопроєкт ще має розглянути парламент у пленарній залі. У КНСБ заявили, що не змиряться, якщо його там ухвалять, і підготують звернення до Європейської комісії.