Економіка Болгарії прискориться до 3,5% у 2027 році. До 2028 року вона зростатиме швидше, ніж у середньому в ЄС і єврозоні. Про це йдеться в жовтневому прогнозі команди економічного аналізу «Ей Вай» (EY), повідомило агентство БТА.
За це доведеться платити вищою інфляцією. У 2027 році ціни в Болгарії в середньому зростуть на 4,4%. Це більше, ніж у єврозоні.
Аналітики очікують, що валовий внутрішній продукт зросте на 2,9% у 2026 році та на 3% у 2028-му. Валовий внутрішній продукт — це все, що країна виробляє за рік. Прогноз для Болгарії на 2027 рік вищий, ніж для Німеччини (1,2%), Франції (0,7%), Іспанії (1,9%) і Польщі (3,1%). У середньому в ЄС зростання становитиме 1,4% у 2026 році, 1,7% у 2027-му та 1,4% у 2028-му. У єврозоні — відповідно 1%, 1,4% і 1,3%.
«Ей Вай» розглядає для Болгарії три сценарії. За базовим зростання у 2027 році сягне 3,5%, за оптимістичним — 3,7%. Несприятливий сценарій передбачає тривалий енергетичний шок і зростання на 2,9%. У всіх трьох варіантах економіка зростає.
У вересні річна інфляція в Болгарії становила 5,6%. У середньому за 2026 рік EY очікує 5,4%. У 2028 році, за прогнозом, подорожчання сповільниться до 2,5%. Якщо енергетичний шок затягнеться, інфляція у 2027 році може сягнути 7%. Якщо все піде добре, вона впаде до 3,1%.
За словами аналітиків, Болгарія належить до країн Південної Європи, де ціни зазнають сильнішого тиску. Дорожча енергія здорожчує й туристичні послуги. Країни Центральної та Східної Європи важче переносять подорожчання енергії. Причина в тому, що вона забирає більшу частку витрат сімей. А коливання валют посилюють цей ефект.
У єврозоні інфляція у вересні 2026 року становила 3,8%. За оцінкою EY, у найближчі місяці вона залишиться близько цього рівня. Потім поступово спаде до 2% до середини 2028 року. У середньому за 2027 рік прогноз — 3,1%. Ціни там ростуть насамперед через енергію, а базова інфляція відносно стабільна.
Після вересневого підвищення аналітики очікують ще одного підвищення основних відсоткових ставок. Станом на жовтень ринки закладають навіть різкіше подорожчання кредитів. Ставки, імовірно, ще довго коливатимуться. Для сімей це означає дорожчі позики й повільніше зростання купівельної спроможності. Компанії, коли вирішуватимуть, чи інвестувати, зважатимуть на вартість кредиту.
Євро подешевшав через дорожчу енергію та побоювання за державні фінанси. Тому імпорт дорожчає, а ціни зазнають ще більшого тиску. Відносно євро польський злотий і шведська крона послабшали, а норвезька крона подорожчала, бо Норвегія експортує нафту й газ. Румунський лей зазнає нового тиску через політичну невизначеність, високу інфляцію та меншу різницю у відсоткових ставках.
Споживання домогосподарств у єврозоні сповільнюється, бо вищі ціни з’їдають реальні доходи. Його зростання падає з 1,5% у 2025 році до 1% у 2026-му та 0,7% у 2027-му. Інвестиції та експорт тримаються краще завдяки державним витратам і грошам, що йдуть на штучний інтелект. За короткостроковими оцінками EY, зростання збереглося й у третьому кварталі попри дорогу енергію та складніший доступ до кредитів. Опитування про настрої людей і компаній оптимістичніші за реальні дані.
Аналітики пов’язують стійкість Європи з більшими державними витратами в Німеччині та бумом інвестицій у штучний інтелект у США. Німеччина відновлюється поступово, Франція зростає слабко. Іспанія та Польща справляються краще за більшість великих економік ЄС, хоча й там очікують сповільнення.
За оцінкою «Ей Вай», ризики є в обох напрямках. Найбільша невідомість — як довго триватиме конфлікт на Близькому Сході і що станеться з цінами на енергію. Зростання може бути слабшим, якщо напруга у світі посилиться, торгівля розпадеться на окремі частини, а мита зростуть. Серед інших ризиків — нові перебої з постачанням енергії, тиск на державні фінанси, різкі обвали на ринках капіталу та клімат. Кращий результат можуть дати швидше впровадження штучного інтелекту, інвестиції в інфраструктуру та оборону, структурні реформи і нижчі торговельні бар’єри.
Загальна картина для Європи, на думку аналітиків, така: зростання є, але споживання слабше, гроші дорожчі, а різниця між країнами велика.
Коментарі (1)
3,5 процента... Абе, какво значи това на практика? Все пак трябва да видиме дали наистина ще го има този растеж и хората ще усетят нещо различно. Да не се окаже само цифричка за правителството.