Кабінет міністрів намагатиметься утримати дефіцит бюджету в межах 3%. Про це в ефірі програми «Денят започва» на БНТ сказав віцепрем'єр Іво Христов. Офіційну позицію щодо дронів, які вдарили по суднах у Чорному морі, уряд визначить після завершення розслідування.

Дефіцит — це різниця між доходами й витратами держави. Христов сподівається досягти 3%. Але спершу треба подивитися, як пройдуть дебати в парламенті й які ще буде внесено зміни.

Сам він не прихильник жорстких меж дефіциту. За його словами, майже ніде в Європі дефіцит не вкладається в 3%.

Проєкт бюджету передбачає підвищити пенсії на 8%, а зарплати в бюджетній сфері — на 5%. Вищі зарплати планують і для вчителів, але відсоток не називають. Підвищення мають бути не навмання, а мають компенсувати втрати тим, кого це зачепило найбільше, вважає віцепрем'єр.

За словами Христова, якщо подивитися, які саме судна вдарили, логічно припустити, що дрони російські. Він уточнив: коментар без політичної відповідальності — це не те саме, що офіційна позиція. Також, за його словами, він не може коментувати припущення, які не підтверджені.

Тих, хто тисне на кабінет, щоб він назвав дрони російськими без підтверджень, Христов назвав «істериками». Він запитав, чи вони чекають, що спрацює стаття п'ята НАТО, і чи певні, що так станеться. У студії уточнили, що йдеться про статтю четверту.

Христов сказав на БНТ: «Усі країни НАТО бояться, що спрацює стаття четверта чи п'ята. Бо це крок до ескалації й війни». Він сумнівається, що ці дві статті служать інтересам Болгарії та Європи.

Болгарські політики мають тверезо дивитися на війну, яку Росія почала проти України повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року. Вони повинні завжди бути проти неї й проти її ескалації, вважає віцепрем'єр. Сам він проти того, щоб утягувати Болгарію в чужі геополітичні сутички, і проти війни до переможного кінця. За його словами, президент Румен Радев колись назвав цю тезу неспроможною.

«Ми проти того, щоб постачати зброю Україні, проти того, щоб тривала ця різанина й кровопролиття», — заявив Христов.

Кінець війни, яку Росія почала проти України, не буде сприятливим для Європи, сказав він. Зведення з фронту публічні, а коментарі «наших пропагандистів і графоманів» малюють усе в рожевому світлі, хоча це не так. На запитання, чи чекає він перемоги Росії, Христов відповів питанням: чи хтось чекає перемоги України. Росія — це держава, яка напала на Україну в лютому 2022 року.

За пропозицією про мораторій у Чорному морі всі ворожі бойові дії мають припинитися. Христов вважає, що це станеться не одразу. За його словами, навіть якщо атаки на судна в Чорному морі припиняться, у морі залишиться безліч мін. Їх розміновуватимуть ще багато років.

Потоплені судна створюють багато екологічних проблем. А високий страховий ризик відлякує перевізників від рейсів у Чорному морі. Розміновувати замість Болгарії ніхто не прийде, сказав віцепрем'єр.

За словами Христова, хвиля вандалізму у Франції вдарить по страховиках усієї Європи, особливо французьких. Це позначиться й на дефіцитах. Соціальний вибух там певною мірою був очікуваним, бо напруга накопичується останні 20 років.

Початок цього вибуху Христов бачить у тому, що еліта замкнулася в собі. Соціальна політика, на його думку, перетворилася на боротьбу еліти проти всіх незадоволених. Франції, вважає він, буде важко знайти прем'єр-міністра, готового керувати за нинішнього дисбалансу.