Європа потребує загальноєвропейського підходу до сталого розвитку штучного інтелекту, зазначено у звіті дослідження „Шнайдер Електрик“ (Schneider Electric), присвяченому розвитку штучного інтелекту (ШІ) та його впливу на попит на електроенергію в Європі, повідомили в компанії.

Без негайних і координованих інвестицій в інфраструктуру, інтелектуальне управління електроенергією та партнерства між різними секторами Європа ризикує зіткнутися з серйозною енергетичною кризою, яка може уповільнити інновації та економічний прогрес, зазначено в аналізі. 

У доповіді „ШІ та енергія в Європі“ досліджуються чотири сценарії розширення потужності центрів обробки даних та очікуване енергоспоживання залежно від різних регуляторних режимів. Аналіз показує, що до 2030 року споживання електроенергії, пов'язане зі штучним інтелектом у Європі, може піти по корінно різних шляхах - від 45 терават-годин (TWh) при обмеженому розвитку, через 90 терават-годин при координованому та стійкому розвитку, до 145 терават-годин при неконтрольованій експансії, а також нестабільна траєкторія, що характеризується чергуванням періодів кризи та відновлення.

У той же час кожна європейська держава управляє енергетичним попитом, породженим ШІ, з різної вихідної позиції. Держави з низьковуглецевим електровиробництвом і гнучкими ресурсами, включаючи системи зберігання, гнучкі енергетичні потужності та можливості перенаправлення навантажень, можуть задовольнити зростання ШІ з мінімальним збільшенням викидів. На відміну від них енергетичні системи, залежні від викопного палива, фіксують зростання викидів в результаті цифрового попиту навіть при суворих стандартах енергетичної ефективності.

Дослідження встановило, що для досягнення стійкості в розвитку штучного інтелекту, держави потребують координованих дій у трьох основних вимірах: будівництво інфраструктури на випередження попиту шляхом прискореного впровадження стабільних і гнучких потужностей і сучасних, адаптивних електроенергетичних систем; введення адаптивної регуляторної рамки з тригерами, які враховують адекватність, і динамічне управління приєднанням до мережі; а також прискорення декарбонізації електроенергетичних мереж шляхом інтеграції навантажень від ШІ у відповідний системний контекст, який підтримує низьковуглецеві операції з єдиними стандартами ефективності на рівні ЄС. 

"Європа має унікальну можливість зайняти лідируючу позицію у сталому розвитку штучного інтелекту. Наразі вона має менше 5 відсотків від світової обчислювальної інфраструктури - значно нижче своєї частки від глобального ВВП“, - заявив Лоран Батай, виконавчий віце-президент "Європейські операції" в "Шнайдер Електрик", цитується у повідомленні.

"Це дослідження чітко показує, що для того, щоб розкрити весь потенціал ШІ і одночасно з цим досягти кліматичних цілей, необхідна спільна робота для прискорення процесів, більш швидкого та спрощеного приєднання до електроенергетичної мережі та додаткових інвестицій у декарбонізовані енергетичні потужності. Електроенергія є хребтом цифрового майбутнього Європи і, якщо нею керувати правильно, ми можемо досягти успіху одночасно в цифровому та енергетичному переході", - додав він.

"Енергетична траєкторія ШІ не є зумовленою, вона залежить від рішень, які ми приймаємо сьогодні, в трьох ключових областях: технології, регулювання та інфраструктура", - додав Ремі Паку, директор "Дослідження в галузі стійкості", зазначено у повідомленні.