Рада керуючих Європейського центрального банку 25 листопада обговорить пропозицію збільшити обов'язковий резерв банків єврозони з 1% до 2% від їхніх депозитів. Про це розповіли четверо людей, знайомих з підготовкою. У ЄЦБ інформацію не підтвердили, а речник банку відмовився її коментувати.
Банки мали б тримати на рахунку в центробанку 2% від депозитів та інших короткострокових зобов'язань. Відсотків за ці гроші вони не отримували б. Гроші понад цей мінімум зараз приносять відсотки за депозитною ставкою ЄЦБ — 2,5%. Наступного року, як очікують, вона зросте до 3–3,25%. Тож частина грошей, за які центробанки нині платять відсотки, стане безвідсотковою. За розрахунками, при чинних ставках ЄЦБ і 21 національний центробанк єврозони заощадили б близько 4,4 млрд євро на рік. Якщо наступного року ставка буде вищою, ця сума зросте.
Надлишкова ліквідність — зайві гроші комерційних банків, які лежать у центробанках, — становить трохи більше 2 трлн євро. За них Євросистема, до якої входять ЄЦБ і національні центробанки, платить 52,2 млрд євро відсотків на рік. Значна частина цих грошей з'явилася через програми скуповування облігацій у 2015–2022 роках. Тоді ЄЦБ хотів не допустити дефляції та підтримати зростання економіки. Тепер національні центробанки мають великі пакети облігацій з низькою або від'ємною дохідністю. Водночас вони платять комерційним банкам дедалі більше, відколи ЄЦБ підвищив ставки через інфляцію.
Вищий резерв зменшив би відсоткові витрати Євросистеми та збитки національних центробанків, серед яких і Бундесбанк. Частину надлишкової ліквідності він також забрав би. З погляду грошово-кредитної політики це теж аргумент на користь змін. Збитки — політично чутлива тема. Вони підривають довіру до установ, а центробанкам можуть довести поповнювати капітал державними грошима.
Колись мінімальні резерви були буфером ліквідності, тобто запасом наявних грошей. Проте у 2012 році, під час боргової кризи в єврозоні, ЄЦБ знизив їх із 2% до 1%. Після кризи їхню роль перейняли інші вимоги до банків, зокрема коефіцієнт покриття ліквідності.
Цю ідею вперше озвучили минулого літа. Тоді проти неї виступила Ізабель Шнабель, членкиня Виконавчої ради ЄЦБ. Ідею підтримують віцепрезидент Борис Вуйчич і головний економіст Філіп Лейн. За словами джерел, нині за неї також більшість керівників національних центробанків.
Деякі представники ЄЦБ хочуть, щоб рішення почало діяти в липні. Проте ця пропозиція не має широкої підтримки. З липня ні президентка ЄЦБ Крістін Лагард, ні Шнабель уже не будуть на своїх посадах.
Джерела допускають, що рішення можуть відкласти до 17 грудня. Тоді ЄЦБ збереться на засідання з грошово-кредитної політики.
Коментарі (1)
Два процента? Сериозно ли? Тоя процент май ще е яко.