Даніела Везієва: Час припинити «бухгалтерські фокуси» та провести справжні реформи

Керівництво стверджує, що "скарбниця порожня", а опозиція це заперечує. Між цими двома крайніми позиціями знаходиться вся болгарська економічна реальність – "мільярди левів", "дефіцити" та "позики", які безпосередньо впливають на кожного болгарина. Колишній міністр економіки та член "СИНПІ" "Даніела Везієва" вважає, що новий уряд успадковує "важку фіскальну та економічну ситуацію", незалежно від зафіксованого зростання ВВП.

"Правда в тому, що новий уряд успадкував важку ситуацію, як фіскальну, так і економічну в цілому, незалежно від зростання ВВП – те, що сталося за останні роки з дефіцитами, які перевищували маастрихтські вимоги, призвело до такої ситуації. Нормально, що опозиція говорить таким чином, це їхня робота". За її словами, проте, фокус на дефіциті та скарбниці не може замінити відсутність "чіткої управлінської програми".

Бюджет без програми – не рішення

"Всі ми зосередилися на бюджеті, але не варто забувати, що бюджет є функцією програм. Настав час побачити на столі управлінську програму, щоб зрозуміти, як ми будемо розвиватися, як подолаємо ці приписи Європейської комісії та які заходи вживемо для опанування ситуації", – підкреслила Везієва. На її думку, ми все ще перебуваємо в стані, коли Болгарія може опанувати процедуру ЄС і представити "достатньо хороші заходи для скорочення витрат".

Вона додала, що "від того, які заходи ми запропонуємо Європейській комісії, залежить подальша процедура". За її словами, дохідна частина бюджету виглядає добре, але виникає питання "яка якість цих доходів". "Ми маємо зростання споживання, в якому частка промисловості та виробництва дуже низька", – зазначила Везієва і попередила, що це робить економіку більш вразливою.

"Досить брехати" і час проводити структурні реформи

Колишній міністр вважає, що це нормально, коли уряд хоче бути "в курсі повної картини", перш ніж брати довгострокові зобов'язання. "Перед нашим вступом до Єврозони ми говорили про те, наскільки 'підмасковані' цифри, інші називали це 'бухгалтерськими фокусами', але зрештою залишилося відчуття, що були не дуже прозорі процеси та процедури", – сказала вона.

Везієва вказала як приклад на факт, що "не було стягнуто податок на дивіденди банків", що, на її думку, є "серйозною діркою в бюджеті на наступний рік". "Настав час не брехати більше, а проводити правильні структурні реформи так, щоб мати стійкий і збалансований бюджет у наступні 3 роки, і то з дефіцитом нижче 2 – те, чого ми не можемо досягти у 2026 році, але це те, що має статися в найближчі роки", – прокоментувала вона.

За її словами, уряд може вимагати "корекцію макрорамки", якщо представить своє бачення розвитку держави. "Сподіваюся, що вони це зроблять, тому що це правильний підхід у цій ситуації", – сказала Везієва, нагадавши, що останній звіт Європейської комісії є "досить негативним" і вказує на такі проблеми, як "демографічна криза", "автоматичне збільшення доходів без продуктивності" та "стан освіти".

Низьке безробіття, нестача кадрів та потреба в реформі

Везієва звернула увагу на парадокс, що Болгарія має "дуже низьке безробіття", але водночас "нескінченну нестачу кадрів". На її думку, це означає, що необхідна реформа, "повністю орієнтована на ефективність публічних послуг".

Вона нагадала, що досі є "лікарі, які працюють за надзвичайно низькі зарплати", а також "начальники відділів в адміністрації" з "досить низькими винагородами". "Ми не повинні гребти всіх під одну гребінку. Потрібна повна реформа, вона має бути орієнтована на результати", – підкреслила Везієва.

Страхові внески, плоский податок та середній клас

У контексті дискусій про державних службовців вона попереділа, що не вдасться досягти серйозного ефекту у фіскальній сфері лише тим, що "змусити державних службовців платити свої страхові внески". "Це не зовсім так. Ми ніяк не можемо зменшити розмір індивідуальних винагород. Щоб вони платили страхові внески, їм потрібно підвищити винагороди", – пояснила вона.

Щодо можливих змін у податковій політиці Везієва була категоричною: "Якщо зараз зачепити плоский податок, це означає вбити наш середній клас". На її думку, саме середній клас є носієм стабільності, і будь-яка різка зміна в податковій системі може мати тяжкі наслідки для споживання та інвестицій.

Спантеличливі акції та "Кошик із турботою"

Везієва прокоментувала також тему цін у великих торгових мережах та ефект від таких ініціатив, як "Кошик із турботою". На запитання, чи робить вона покупки в цих мережах і чи помічає різницю, вона відповіла: "Бачимо, бачимо і всі інші акції, які тривають. Деякі – за вигіднішими цінами. В інших – плутаєшся і не знаєш, яка точно знижка".

Вона підкреслила, що споживачі повинні бути особливо уважними: "Ми повинні стежити за всіма цінами, навіть за тими, що на акціях". За її словами, ситуація в мережах є "делікатною", а велике питання полягає в тому, чому публічна дискусія фокусується переважно на "товарах болгарського виробництва". "Чому ці 15% не включають товари, які приходять ззовні і є дорожчими?", – запитала Везієва, ставлячи під сумнів нинішній дизайн заходів із захисту споживачів.