Боржники зможуть добровільно погасити борг ще до суду — без арештів і зайвих витрат. Таку пропозицію подала Палата приватних судових виконавців (ПЧСВ). Пакет змін до законодавства вже надіслали міністру юстиції Ніколаю Найденову. Палата також просить призначити робочу зустріч щодо конкретних текстів законопроєкту.

Ініціатива має назву «Профілактика замість примусу» і складається з п'яти пунктів. Головний — новий порядок дій ще до суду. Спочатку боржник отримує офіційне повідомлення про борг і термін, протягом якого можна заплатити або домовитися про розстрочку. На цьому етапі приватний судовий виконавець не має владних повноважень — він лише спілкується зі сторонами за наперед прописаними правилами, термінами й обов'язками.

Закон і зараз дає боржнику два тижні на добровільну сплату — за статтею 428 Цивільного процесуального кодексу. Але цей термін діє лише після відкриття виконавчого провадження. Палата пропонує перенести добровільний етап на період до суду і до примусового стягнення. Мета — щоб справи про безспірні борги, які можна погасити одразу, взагалі не доходили до суду.

Найбільше страждають люди з невеликими боргами, кажуть у Палаті. Судові збори, гонорари адвокатів, відсотки та витрати на виконання іноді в рази перевищують суму самого боргу. 16 червня голова ПЧСВ Георгі Дичев публічно представив цю ідею. За його словами, громадяни та фірми дізнаються про невеликий борг лише тоді, коли до нього вже додали витрати або заблокували рахунок. Дичев вважає: при безспірних боргах судовий виконавець має втручатися ще до суду, щоб державний примус не став першим, з чим стикається боржник.

Решта чотирьох пропозицій такі. Приватні судові виконавці мають отримати право фіксувати факти, які матимуть доказову силу. Майно можна буде продавати добровільно на торгах — без примусового виконання. Спадкоємцям хочуть спростити доступ до даних про майно у спадковій масі. А виконавче провадження пропонують перевести онлайн — із дистанційним доступом до справ.

Щодо фіксації фактів у Палаті наводять такі приклади: неякісне будівництво, проблеми з електропостачанням і обліком, сусідські конфлікти, суперечки з торговцями й постачальниками послуг, а також контент в інтернеті. Зафіксовані факти можна буде використати перед контролюючим органом або в суді, поки ситуація не змінилася. Якщо такий порядок ухвалять, у законі окремо пропишуть межі, процедуру й вагу цих доказів.

У червні омбудсмен Велислава Делчева підтримала ідею позасудового добровільного стягнення невеликих боргів — за умови, що захист боржника детально пропишуть у законі. Найвразливішими в інституції омбудсмена вважають людей похилого віку, людей з інвалідністю, отримувачів соціальної допомоги та сім'ї з низькими доходами. Делчева наполягає на чіткій інформації про борг, терміні для реакції та реальній можливості заплатити чи розстрочити борг. Вона також порушує питання, чи варто зробити цю попередню процедуру обов'язковою для комунальних платежів, де витрати часто перевищують саму несплачену суму.

Обговорення почалося в червні за участю судової системи, адвокатури, бізнесу, споживчих організацій та омбудсмена. На першому публічному обговоренні ідею підтримали представники Софійського міського суду, БТПП (Болгарської торгово-промислової палати) та споживчих організацій. Адвокатурі відводять роль у правовому захисті боржника та в розмежуванні спірних і безспірних боргів. Як приклади країн із добровільним урегулюванням до примусу в Палаті називають Францію, Бельгію, Нідерланди, Іспанію, Литву, Румунію, Сербію та Чорногорію.

За аналізом, на який посилається Палата, зміни можуть щороку заощаджувати людям і фірмам сотні мільйонів. Це оцінка ПЧСВ, а не офіційний розрахунок міністерства чи судової влади. Чи стануть якісь із цих ідей законопроєктами, вирішуватиме Міністерство юстиції.