Комітет з питань бюджету та фінансів Народних зборів ухвалив у другому читанні Законопроєкт про внесення змін та доповнень до Податково-страхового процесуального кодексу (ПСПК). Основна мета ухвалених текстів — забезпечити податковим органам доступ до інформації про осіб, які використовують криптоактиви, що гарантує ефективність оподаткування.

Нові законодавчі зміни передбачають, що податкові служби в межах Європейського Союзу, а також у країнах-партнерах, зможуть здійснювати взаємний обмін інформацією про осіб, які торгують криптоактивами. Щоб відповідати цим вимогам, компанії, що працюють у секторі криптоактивів, будуть зобов'язані зареєструватися та надавати відповідні дані в одній із держав-членів. Ці кроки фактично впроваджують у національне законодавство вимоги європейських директив щодо адміністративної співпраці та автоматичного обміну інформацією з податковою метою.

Законопроєкт запроваджує конкретні обов'язки для постачальників послуг з криптоактивів, які зареєстровані та ліцензовані на території Болгарії. Вони повинні надавати виконавчому директору Національного агентства з доходів (НАП) ідентифікаційні дані кожного свого користувача, зокрема:

  • Особисті дані: ім'я, адреса, дата та місце народження;
  • Податкова інформація: держава-член або партнерська юрисдикція, де особа є резидентом для податкових цілей, та відповідний податковий номер;
  • Операційні дані: інформація про кожен вид криптоактиву, щодо якого постачальник здійснював угоди, перекази та обмін.

Під час обговорень між першим і другим читанням Костянтин Проданов від «Прогресивної Болгарії» вніс пропозицію щодо встановлення тримісячного терміну з моменту оприлюднення закону. У цей період постачальники послуг з криптоактивів та фінансові установи повинні будуть виконати свої зобов'язання щодо комплексної перевірки користувачів. Заступниця міністра фінансів Людмила Петкова пояснила, що поправка є необхідною, оскільки європейська директива діє з 1 січня цього року. Без такого перехідного періоду постачальники порушували б закон, який набуває чинності заднім числом, починаючи з 1 січня 2026 року.

Комітет з питань бюджету та фінансів одноголосно відхилив пропозиції до законопроєкту, які передбачали, що міністр навколишнього середовища та вод, а також директори відповідних регіональних інспекцій з питань навколишнього середовища та вод (РІОСВ), матимуть право вимагати розкриття страхової інформації. Голова бюджетного комітету Костянтин Проданов уточнив, що надійшли висновки від Міністерства навколишнього середовища та вод (МНСВ) та Міністерства фінансів. У мотивах фінансового відомства зазначено, що на цьому етапі немає потреби надавати представникам МНСВ такі повноваження, що призвело до виключення цих текстів.

Додатково законопроєкт включає впровадження стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення, а також вимог європейської директиви про автоматичний обмін інформацією, пов'язаною з додатковим податком для великих мультинаціональних груп підприємств. Під час дискусії Владислав Горанов від ГЕРБ-СДС порушив питання, чи не час Міністерству фінансів повністю переписати ПСПК через численні зміни протягом багатьох років. Людмила Петкова погодилася з рекомендацією, зазначивши, що початкова структура ПСПК, орієнтована на функції НАП, порушується текстами про обмін інформацією. Вона додала, що з НАП обговорюється можливість створення окремого закону, присвяченого обміну податковою інформацією, у якому будуть зосереджені всі подібні положення.

На початку засідання комітет схвалив без дебатів Законопроєкт про доповнення Закону про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, зміненої Протоколом про внесення змін, що набрав чинності 1 червня 2011 р. Законопроєкт був ухвалений 18 голосами «за», без жодного «проти» або «утримався». Зміни розширюють сферу дії Конвенції, включаючи первинний, вторинний та національний додатковий податок, що забезпечує правову базу для централізованого подання та обміну інформацією про глобальне мінімальне оподаткування.