Доповідь «Щоденник 2026» Національної мережі для дітей (НМД) оцінила, як Болгарія дбала про дітей упродовж останніх 15 років. Середня оцінка — 3,28. Документ представили в парламентській комісії з питань праці, демографічної та соціальної політики.

Кожна третя дитина розповідає, що зазнала насильства чи наруги. Понад 30% дітей у країні мають ризик бідності та соціального виключення.

Доповідь спирається на дані галузевих міністерств. Коли таких даних немає, використано незалежні дослідження. Марія Брестничка із секретаріату НМД сказала, що оцінка показує, наскільки більше може зробити держава. За її словами, за 15 років намітили кілька великих реформ, але нині вони виглядають як розрізнені кроки та галузеві системи, які не взаємодіють між собою.

Кількість дітей скоротилася на 80 тисяч. Брестничка порівняла це з роком і трьома місяцями без народжень. Частка дітей, яким загрожує бідність, за ці роки майже не змінюється. «Багатодітні сім'ї в Болгарії — найбідніша група, вони бідніші за пенсіонерів», — сказала вона.

Дитяча смертність зменшилася вдвічі. Проте за останній рік у немовляти, народженого в Разграді, шанс померти на першому році життя був у 6 разів більший, ніж у немовляти, народженого в Софії. Брестничка також зазначила, що школа охоплює дедалі більше дітей, але радше закріплює нерівність, ніж згладжує її.

За напрямом «захист від насильства» оцінка — 3,35. Доника Колева з фонду «Конкордія», що входить до мережі, попросила запровадити національну політику запобігання насильству в школі.

Олександрина Димитрова, голова правління НМД, назвала великим досягненням закриття великих державних домів для дітей з інвалідністю та для дітей без батьківської опіки. Лишилися два — у Плевені та Варні. Димитрова сподівається, що їх закриють до кінця року. За її словами, погано для дітей і дорожче те, що в центрах резидентних послуг живе вдвічі більше дітей, ніж у прийомних сім'ях. Вона закликала знову обговорити прийомну опіку, припинити проєктне фінансування та розробити чітку стратегію: як залучати, утримувати й підтримувати прийомні сім'ї.

Опитування серед молоді представила студентка Райна Негойчева з «Конкордії». За її словами, молодь хоче, щоб шкільні психологи не були лише адміністраторами. Також просить більше уроків цифрових навичок і медійної грамотності. Наполягає й на тому, щоб виділяли гроші на довгострокові програми ненасильницької комунікації, емпатії та взаємної поваги. Ідея уроку психічного здоров'я, зокрема й для наймолодших учнів, також належить Негойчевій.

Депутатка від «Прогресивної Болгарії» Діана Димитрова сказала, що нині ніхто не може отримати направлення до психолога, бо психолог не є медичним працівником. Анна Бодакова з «Демократичної Болгарії» — серед тих, хто вніс законопроєкт про цифрову грамотність у школі. Вона назвала штучний інтелект одним із рушіїв онлайн-насильства в останні роки.

Заступниця міністра освіти і науки Таня Панчева визнала, що в школі є проблема з дисципліною, тому МОН запропонувало заходи. Установи збирають і передають різні дані, пояснила вона. Тому створюють єдину інформаційну систему, яка даватиме ранні сигнали про дітей у групі ризику.