Болгарія і Словаччина за підтримки Чехії, Греції, Польщі та Румунії внесли спільні вимоги на Раді ЄС з питань енергетики в Люксембурзі, повідомили в Міністерстві енергетики Болгарії. Шість країн наполягають, щоб зелений перехід тривав, але не коштом надійних поставок, цін на енергію та здатності промисловості конкурувати.

Позицію представила міністерка енергетики Іва Петрова.

Вимоги ґрунтуються на спільній декларації галузевих асоціацій шести країн. Представники енергетичних організацій Центральної та Східної Європи підписали її 8 жовтня 2026 року в Софії. Документ називається «Софійська декларація з енергетичної безпеки та конкурентоспроможності в Центральній і Східній Європі».

Перша вимога стосується схеми торгівлі викидами. За цією системою компанії платять за вуглекислий газ, який вони викидають. Шість країн хочуть, щоб її застосовували реалістично й зважали, скільки це коштуватиме людям. Те саме вони просять щодо переглянутої Директиви про відновлювану енергію. Крім того, наполягають на більшій гнучкості цілей для транспорту.

Для транспорту країни просять технологічної нейтральності. На практиці це означає, що ЄС не повинен нав'язувати одну технологію скорочення шкідливих викидів, а має залишити різні шляхи. На думку шести країн, біопаливо та перероблене вуглецеве паливо можуть зменшити викиди автівок, які вже їздять дорогами.

Країни також попросили реалістично застосовувати Регламент про метан і зважати на енергетичну безпеку. Компанії, яких стосуються ці правила, мають отримати зрозумілі умови, які вони здатні виконати. Шість країн чекають від ЄС передбачуваних рішень. Вони мають допомогти досягти кліматичних цілей і врахувати, скільки коштує перехід для економіки та людей.

Міністри обговорили й проєкт регламенту, який має зробити рахунки за електрику посильними. За його ідеєю, потрібно скоротити системні витрати, більше використовувати електрику замість інших видів палива та впровадити більше цифрових рішень.

Болгарія хоче більшої прозорості під час визначення мережевих тарифів. Це ціни, які споживачі платять за передачу й розподіл електрики. Вони входять у кожен рахунок. Країна наполягає, щоб ці ціни й надалі визначали національні регулятори, без втручання ззовні.

Болгарія також хоче такого фінансування, яке не перекладатиме надмірні витрати на споживачів. Країна чекає від Європейської комісії конкретних пропозицій, зокрема щодо тристоронніх угод для мереж. Вони могли б допомогти залучити гроші та справедливіше розподілити витрати на розвиток інфраструктури.

Петрова також попросила гнучкіших, простіших і швидших правил державної допомоги. Тоді уряди зможуть швидко реагувати в надзвичайних ситуаціях. Як приклад вона навела тимчасові рамки Єврокомісії щодо державної допомоги для секторів, які найбільше постраждали від кризи на Близькому Сході. Їх називають METSAF.

Греція запропонувала провести спільне засідання міністрів енергетики, фінансів та економіки, бо ці рішення дуже важливі для державних бюджетів. Словаччина теж підтримує цю ідею, а Болгарія до неї приєдналася.

Щодо рамок енергетичної та кліматичної політики після 2030 року Болгарія наполягає на кращій координації під час криз. Причин дві. Перша — конфлікт на Близькому Сході. Друга — безпрецедентно низький рівень Дунаю. За словами Болгарії, обидві кризи показують, що ризики пов'язані між собою. У міністерстві вважають, що через критичний рівень річки спільна готовність до криз має вирішальне значення.

Країна підтримує кілька регіональних проєктів. Серед них — Вертикальний газовий коридор, електроенергетичні коридори «Схід — Захід» і «Північ — Південь», а також зелені енергетичні маршрути з Каспійського регіону до Європи.

Петрова говорила й про зберігання енергії. Вона зазначила, що воно потрібне, щоб енергосистема легше пристосовувалася, а постачання були надійними. Болгарія підтримує нові способи фінансування проєктів, які надовго стануть у пригоді системі та сусіднім країнам.

«Чекаємо адекватної оцінки болгарських проєктів, які претендують на фінансування за Механізмом з'єднання Європи, зокрема проєкту "Яденица"», — сказала міністерка. Механізм з'єднання Європи — це європейська програма, що дає гроші на енергетичні, транспортні та цифрові зв'язки між країнами.

Болгарія також наполягає на глибшій розмові в регіональних і міжнародних форматах, у яких вона вже бере участь.

Наступний крок — 31-ша конференція ООН зі зміни клімату COP 31 в Анталії, Туреччина. Там Болгарія запропонує спільну ініціативу міністрів довкілля, енергетики й транспорту для кращої координації та більшої готовності до криз.