Болгарія посідає найнижчу позицію в Європейському Союзі за цінами на ресторанні послуги та проживання у 2025 році, свідчать дані Eurostat, перевірені "ЗМІ". При середньому значенні для ЄС, прийнятому за 100, індекс Болгарії становить 55,7. Ця статистика пропонує інший погляд на суперечки вересня щодо високих рахунків у болгарських закладах та їхні порівняння з цінами у Відні та Дубліні. Індекс відображає середній відносний рівень цін по всій країні. Він об'єднує послуги з проживання та заклади харчування. Це не означає, що кожен заклад у Болгарії дешевший за будь-який у Західній Європі.

Рівні цін у європейських країнах суттєво різняться при індексі ЄС=100. Болгарія має 55,7, Румунія – 59,4, Португалія – 73,6, Польща – 80,5, Іспанія – 85,4, Греція – 86,1. Італія – 110,8, Австрія – 116,8, Ірландія – 118,1, а Данія досягає найвищого рівня – 142. Болгарія займає найнижчу позицію в ЄС із цінами приблизно на 44,3% нижчими за середні по Союзу. Однак цей показник не враховує різницю в доходах населення. Він не відображає безпосередньо вартість конкретної вечері.

Для правильного розуміння даних ключовою є методологія Eurostat, яка обчислює індекси через паритет купівельної спроможності, порівнюючи широкий набір послуг і товарів у Європі. Сама інституція наголошує, що показники не скориговані відповідно до рівнів заробітної плати чи доходів людей. З цього випливає, що послуга може здаватися дешевою порівняно із середньоєвропейськими значеннями, але водночас бути важкою для бюджету людини з болгарськими доходами.

Дискусія на цю тему знову загострилася після заяв віцепрем'єра Атанаса Пеканова від 6 вересня. В інтерв'ю ЗМІ він заявив, що ціни в частині сектору послуг є занадто високими. Він навів приклади рахунків у софійських ресторанах, які наближаються до цін у Відні. Пеканов пов'язав ситуацію з конкурентоспроможністю болгарського туризму та висловив незгоду з поверненням 9% ПДВ для ресторанного сектору. Ден пізніше галузеві організації БАЗ та СЗБ оскаржили його позицію, наполягаючи, що при таких порівняннях слід брати до уваги податки, енергію, оренду, зарплати та поставки.

У дебатах також взяв участь міністр сільського господарства та продуктів харчування Пламен Аброскі, який у розмові з БНТ поділився особистим випадком. Він розповів про обід на чотирьох осіб із супами та рибою у Варні, який коштував йому 250 євро, тоді як подібний обід у центрі Дубліна коштував 150 євро. Цей приклад ілюструє конкретний клієнтський досвід. Сам по собі він не може слугувати національним статистичним порівнянням. Бракує інформації про категорію закладів, замовлені об'єми та інші компоненти рахунків.

Існує також інший важливий аспект суперечки – різниця між відносними рівнями Eurostat за 2025 рік та динамікою цін, що вимірюється НСІ у 2026 році. У серпні група "Послуги ресторанів та готелів" подорожчала на 8,3% у річному обчисленні згідно з гармонізованим індексом споживчих цін, а порівняно з липнем зростання становить 1,1%. За національним індексом річне збільшення в тій самій групі становить 9,6%. Це свідчить про те, що Болгарія може одночасно бути дешевою порівняно із середнім рівнем по ЄС і водночас переживати швидке зростання цін порівняно з власними рівнями попереднього року.

Іншим фактором, на якому наголошують ресторанники, є податкове навантаження. З початку 2025 року в Болгарії ресторанні та кейтерингові послуги знову оподатковуються за стандартною ставкою ПДВ 20%, тоді як готельне проживання залишається на рівні 9%. В інших країнах режими різняться: з 1 липня 2026 року Німеччина застосовуватиме 7% ПДВ на ресторанну їжу (без напоїв), а Ірландія знизить ставку для ресторанного та кейтерингового секторів до 9% з 1 липня. Німецький досвід є показовим – після зниження ПДВ з 19% до 7% з початку 2026 року, аналіз понад 180 тисяч страв, про який повідомляли ЗМІ у вересні, встановив, що у більшості з них ціни не були знижені. Це доводить, що хоча податкова ставка є важливою для бізнесу, нижчий ПДВ не призводить автоматично до нижчого рахунку для клієнта.

Інституційний контроль ситуації дає ширше уявлення, ніж окремі випадки. КЗП повідомила про 14 535 перевірок протягом річного періоду обов'язкового подвійного маркування цін (серпень 2025 – серпень 2026 рр.), причому це число включає різні онлайн та фізичні торговельні об'єкти, а не лише ресторани. Під час спільної акції КЗП та НАП у лютому 2026 року було інспектовано 146 об'єктів (ресторани, кафе, кондитерські), під час чого було виявлено 34 порушення, серед яких: неправильне перерахування валют, незрозумілі ціни та вага, проблеми з категоризацією та випадки підвищення цін, що потребують додаткового аналізу.

З 9 серпня КЗП розширила обсяг своїх спостережень щодо економічно необґрунтованого подорожчання, включивши ресторани, піцерії, кафе та готельні послуги. Між 9 та 31 серпня комісія проаналізувала 56 270 цінових позицій у 77 торговців у різних секторах і запитала документи для обґрунтування встановлених підвищень. Ці дії не доводять необґрунтованого подорожчання всієї галузі і не гарантують відсутність таких випадків, але показують, як інституції перевіряють кожне конкретне зростання шляхом аналізу собівартості та витрат, замість того, щоб покладатися лише на окремі касові чеки.