Айтос зустрів 22 вересня урочистим ритуалом, музикою та великим хороводом на площі «Свобода». День розпочався з підняття прапорів, а на церемонію зібралися мешканці та гості громади різних поколінь. Так місто відзначило 118 років від проголошення Незалежності Болгарії — дати, з якою країна остаточно утвердилася як самостійна держава на європейській карті. Після офіційного ритуалу свято швидко переросло в народні гуляння, що об'єднали людей навколо музики й традицій.

На сцену перед площею вийшов мер громади Айтос Васил Едрев і привітав мешканців та гостей міста з нагоди національного свята. Поруч із ним стояли міські радники та представники місцевої влади, які долучилися до церемонії. Утім, центральне місце посіли самі люди — вони заповнили площу й перетворили офіційне святкування на справжнє міське свято.

Після ритуальної частини слово взяла музика. На сцену вийшли дівчата з танцювального колективу «Шарено гайтанче» під керівництвом Івеліни Костадінової при читалищі «Васил Левски 1869». У барвистих народних костюмах та з фольклорними танцями вони показали частинку болгарської традиції й підняли настрій публіки. Саме їхні виступи принесли на площу «Свобода» те відчуття живого свята, в якому історія не залишається лише в промовах, а постає через кроки, музику й одяг. Вони ж подарували і найзворушливішу мить програми.

Святкове привітання мешканцям подарував і оркестр «Родопи бенд» під керівництвом Стефана Меркова. Музиканти принесли родопські ритми в центр Айтоса й швидко захопили публіку своїми виступами. Поступово межа між сценою і площею зникла — люди вже не спостерігали збоку, а самі стали частиною програми. Свято перетворилося на спільне переживання для всіх, хто прийшов відзначити 22 вересня.

Кульмінацією дня став довгий хоровод, який повели дівчата з «Шарено гайтанче». До них долучилися і малі, і дорослі айтосці, які заповнили площу «Свобода» й разом відзначили свято однією з найвпізнаваніших болгарських традицій. Так святкування Незалежності завершилося не лише офіційними символами й привітаннями, а й хороводом рук, з'єднаних у спільному ритмі. В одному місці зібралися місцева влада, юні виконавці, музиканти та мешканці Айтоса, щоб разом відзначити національне свято.