19 листопада виповнюється 24 роки від смерті Ростислава Каїшева — фізикохіміка, який разом з Іваном Странським написав класичні праці про те, як росте кристал. Академік помер у Софії 19 листопада 2002 року, йому було 94 роки.

Каїшев народився 29 лютого 1908 року в Санкт-Петербурзі. У російських документах стоїть дата 16 лютого, бо Росія тоді ще рахувала дні за старим календарем. 1930 року він закінчив Софійський університет. Через два роки захистив докторську дисертацію у Вищій технічній школі в Бреслау, нинішньому Вроцлаві в Польщі. Там його науковим керівником був фізик Франц Сімон, а тема роботи — теплові властивості твердого й рідкого гелію.

У 1931–1934 роках Каїшев і Странський опублікували низку праць про рівноважну форму кристалів і про зародок. Це перша крихітка з кількох атомів, яка не розпадається, а продовжує рости. Науковці шукали спосіб розрахувати, коли саме це відбувається і що для цього потрібно. Фізики й хіміки нині вважають ці праці класичними, а їхні ідеї увійшли в підручники з росту кристалів.

1933 року Софійський університет призначив Каїшева асистентом. Професором він став лише 1947 року.

Каїшев поширив теорію зародків і на електрокристалізацію. Це осадження металу на електроді, коли крізь розчин солі металу пропускають струм. На ньому тримаються нікелювання, хромування й золочення. Навколо вченого зібралися учні, і з роками склалася болгарська школа електрокристалізації.

1958 року, у 50 років, Каїшев заснував Інститут фізичної хімії при БАН і очолював його 31 рік, до 1989-го. Академіком він став 1961 року. Інститут і нині носить його ім'я — Інститут фізичної хімії імені академіка Ростислава Каїшева.