Болгарська народна традиція перетворює період між 15 і 17 липня на сакральний часовий відрізок, відомий як Горещники. Цей інтервал, маркований православними днями Святих Кирика і Уліти та Святої Марини, має глибокий символізм і ритуальні практики.

Центральний момент у святковому циклі - 16 липня, коли здійснюються специфічні обрядові дії. Місцеві спільноти гасять наявні домашні вогні і знову їх запалюють, віддаючи перевагу близнюкам для виконання цієї символічної діяльності. Подальший ритуальний стрибок через полум'я розглядається як магічний акт для забезпечення здоров'я.

Народна мудрість пов'язує температуру під час Горещників з інтенсивністю майбутньої зими. Вірування підкреслюють, що чим спекотніші ці дні, тим холоднішою буде зима. Основна мета церемоній - забезпечити захист від посухи і стимулювати землеробське плодіння.

Ці архаїчні практики продовжують існувати в поселеннях з консервованою традиційною культурою, являючи унікальний синтез між християнськими та язичницькими елементами. Горещники демонструють глибокий зв'язок між болгарськими спільнотами і природним циклом.