Сі Цзіньпін знову не дав «зелене світло» для «Сили Сибіру 2», попри тиск Путіна

П'ятий візит Володимира Путіна до Китаю після початку війни та 25-й у його кар'єрі як президента знову не приніс Москві очікуваної угоди про будівництво газопроводу «Сила Сибіру 2». Попри заяви Кремля, з китайського боку досі немає офіційного підтвердження договору щодо проєкту.

Речник російського президентства Дмитро Пєсков оголосив, що Росія та Китай «великою мірою» досягли згоди щодо основних параметрів майбутнього газопроводу. «Президент сьогодні сказав під час переговорів, що загалом є згода щодо основних параметрів 'Сили Сибіру 2'. Це стосується як маршруту, так і способу, у який він будуватиметься», – заявив Пєсков після зустрічі Путіна із Сі Цзіньпіном у Пекіні. «Залишилося узгодити деякі деталі, але загалом уже є порозуміння», – додав він.

Щодо термінів Пєсков був значно ухильнішим. «Поки що немає ясності. Це все-таки комерційна інформація. Але це досить велике досягнення», – прокоментував речник, не назвавши конкретних дат початку будівництва.

Попри запевнення з Москви, китайська сторона і цього разу не підтвердила публічно, що проєкт узгоджено. Це не перший випадок, коли Кремль анонсує прорив щодо 7000-кілометрової «Сили Сибіру 2», яка має з'єднати китайський ринок із сибірськими газовими родовищами через Монголію і фактично подвоїти російський експорт природного газу до Китаю. Однак уже понад десятиліття проєкт залишається «на паузі».

У вересні минулого року, після візиту російської делегації до Пекіна, голова «Газпрому» Олексій Міллер заявив – лише перед російськими медіа – що сторони «підписали юридично зобов'язуючий меморандум про будівництво газопроводу 'Сила Сибіру 2' та транзитного газопроводу територією Монголії 'Союз Восток'». Проте й тоді Пекін офіційно не підтвердив його слова, не було повідомлено нічого про узгоджену ціну, а Міллер не надав подробиць.

Тепер очікувалося, що Путін – під час чергового візиту – спробує знову переконати Сі Цзіньпіна дати «зелене світло» на будівництво. Це принаймні п'ята спроба лише за останні чотири роки. Головною перепоною залишається ціна на газ. Згідно з джерелом, близьким до «Газпрому», на яке посилаються міжнародні медіа, російський монополіст зробив «дуже вигідну» цінову пропозицію, але попри це Пекін не виявив готовності просувати проєкт вперед.

Людина, обізнана з переговорами, прокоментувала «Financial Times», що сумнівається, чи сторони взагалі дійдуть згоди, оскільки Китай наполягає на купівлі газу за ціною, порівнянною з внутрішнім російським ринком – близько 50 доларів за тисячу кубічних метрів. Цей рівень є сильно субсидованим, приблизно у 12 разів нижчим за поточні європейські котирування та приблизно у п'ять разів нижчим за ціну 258 доларів за тисячу кубічних метрів, яку Пекін платить зараз за чинними контрактами.

До Пекіна Путін прибув із великою делегацією – п'ятьма віцепрем'єрами, вісьмома міністрами та керівниками ключових державних компаній, зокрема «Газпрому» та «Роснєфті». Під час візиту російський президент говорив про «безмежні перспективи» російсько-китайського співробітництва та обіцяв «безперервний» експорт нафти, вугілля та газу на китайський ринок.

Після переговорів сторони підписали 40 документів. Однак у опублікованому Кремлем списку жоден не згадує конкретно проєкт «Сила Сибіру 2» чи нові угоди в нафтогазовому секторі – це непряме підтвердження того, що газопровід залишається лише на рівні політичної риторики.

Помпезні послання про «нові вершини» у відносинах

Китайський лідер Сі Цзіньпін зустрів Володимира Путіна у Великій залі народу в Пекіні. Обидва лідери домовилися про майбутнє продовження «Договору про добросусідство та дружнє співробітництво між Китаєм та Росією», повідомила агенція «Сіньхуа».

У своїй промові, сповненій патетики та загальних формулювань, Сі зазначив, що зустріч збігається з 30-річчям встановлення стратегічного партнерства для координації між Пекіном і Москвою та 25-річчям підписання договору про добросусідство. Він підкреслив, що китайсько-російські відносини розвивалися «крок за кроком» завдяки «поглибленню взаємної політичної довіри» та «стратегічній координації з непохитною стійкістю».

На думку Сі, обидві країни «розширюють співпрацю з прагненням до нових вершин» і «захищають міжнародну справедливість та рівноправність», водночас «просуваючи побудову спільноти зі спільним майбутнім для людства з непохитною рішучістю».

«Як постійні члени Ради Безпеки ООН і важливі великі країни світу, Китай і Росія повинні сприймати стратегічну і довгострокову перспективу, прагнути до розвитку та відродження наших країн через всеосяжну стратегічну координацію з іще вищою якістю та працювати, щоб зробити глобальну управлінську систему справедливішою і розумнішою», – заявив далі Сі.

Він визначив двосторонні відносини як «всеосяжне стратегічне партнерство для координації нової епохи», засноване на «рівності, взаємній повазі, сумлінності та співпраці, від якої всі виграють». Китайський лідер закликав дві держави повністю реалізувати «важливі спільні домовленості», досягнуті між ним і Путіним, скористатися «історичними можливостями» та продовжити зміцнювати взаємну довіру та дружбу.

Зі свого боку Володимир Путін визначив стан двосторонніх зв'язків як «безпрецедентний». «Наші відносини сьогодні досягли безпрецедентного рівня, пропонуючи справді глобальну модель партнерства та стратегічного співробітництва», – заявив російський президент.

На цьому тлі, проте, відсутність реального договору щодо «Сили Сибіру 2» свідчить, що за гучними формулюваннями про «нові вершини» та «спільне майбутнє» залишаються серйозні розбіжності щодо ключових економічних тем – передусім щодо питання, за якою ціною Китай готовий купувати російський газ.