У Болгарії немає робочого реєстру хворих на рак, а національний план боротьби з раком не виконують. Про це заявили онкологи в Софії напередодні відкриття 17-ї Національної онкологічної конференції MORE 2026. Новий реєстр, що відповідає європейським вимогам, уже готовий, але досі не запрацював.

Без реєстру немає точних даних по всій країні, тому ухвалювати рішення щодо профілактики неможливо, пояснили лікарі. Даних Національної системи медичної інформації для цього не вистачає.

Ігнорувати тему онкологічних захворювань украй аморально, заявив магістр фармації Івайло Петров. Він координує створення Національного хабу Місії проти раку в Болгарії (НХМР) і входить до правління Спільної національної онкологічної мережі (СНОМ). За його словами, інституції вже 204 дні мовчать про своє залучення до Болгарського національного хабу.

Хаб — неурядовий рух, і його завдання — впорядкувати виконання європейського та національного планів боротьби з раком. Але розпочати роботу він не може, доки не отримає офіційного статусу. Петров чекає відповіді від міністерства освіти і науки, міністерства охорони здоров'я, міністерства інновацій і цифрової трансформації та міністерства праці і соціальної політики. В інших європейських країнах 17 таких хабів уже майже отримали офіційне визнання.

Доцент Димитар Калев, голова організаційного комітету MORE 2026 і віцепрезидент СНОМ, назвав болгарську онкологію «колосом на глиняних ногах». За його словами, Болгарії бракує всіх трьох опор Місії Європейської комісії проти раку — профілактики, скринінгу та медичної грамотності, а скринінг узагалі не організований.

Рак печінки — одна з головних причин смерті у світі, зазначив Калев. Саме це захворювання трапляється рідко — приблизно 7 випадків на 100 тисяч населення, однак в Європі захворюваність стрімко зростає. Через п'ять років після встановлення діагнозу живими залишаються лише 15–17% пацієнтів.

Рак печінки найчастіше розвивається у пацієнтів із цирозом, гепатитом B і C та алкогольною залежністю, пояснив доцент Александар Кацаров, завідувач першого відділення клініки гастроентерології Воєнно-медичної академії. На його думку, гроші краще вкладати в профілактику, ніж потім витрачати значно більше на лікування.

При раку печінки трансплантація — добре відпрацьований метод лікування, і в Болгарії вона цілком доступна, сказав професор Івелін Такоров, керівник Першої клініки абдомінальної хірургії ВМА. За його словами, трансплантаційна програма стикається з найнижчим у Європі рівнем виявлення донорів. Це інституційна проблема, і розв'язати її можна кращою організацією роботи.

Доцентка Драга Тончева, фахівець із медичної генетики, членкиня Болгарської академії наук, зазначила: в країні є і таргетна терапія, і генетичні лабораторії, однак шлях пацієнта переривається і роздроблений. Генетичні дослідження мають супроводжувати діагностику онкологічних захворювань, а за нову процедуру Національна каса здоров'я платить лише 25 євро — цього вкрай недостатньо. Генетична схильність є причиною 10% онкологічних захворювань, тож родичам хворих можна проводити ранню профілактику і вчасне лікування.

Професорка Марія Димитрова з кафедри організації та економіки фармації Медичного університету Софії сказала: за раннім виявленням хвороби і раннім доступом до терапії стоять інвестиції, а не витрати, адже люди — найцінніший капітал держави.

Конференція триватиме до 4 жовтня. Онкологи, радіотерапевти та фармакологи представлять нові підходи, клінічні результати та методи променевої терапії при неоперабельному поширеному раку печінки. На форумі також презентують Національну настанову з клінічного ведення пацієнтів із раком печінки — першу в онкології, що містить розділ про фармакоекономіку.