Нижня палата парламенту Румунії дала зелене світло ідеї об'єднання з Молдовою

Палата депутатів – нижня палата парламенту в "Румунії" – схвалила законопроєкт про об'єднання з "Молдовою" в рамках процедури так званого "мовчазного ухвалення". Це означає, що ініціатива не була розглянута та відхилена на пленарному засіданні в передбачений законом 45-денний термін, і таким чином автоматично вважається ухваленою депутатами. Наступним кроком є розгляд документа "Сенатом", який є верхньою палатою румунського парламенту.

Законопроєкт внесено партією "СОС Румунія" (SOS România), і він містить категоричні формулювання. У ньому зазначено, що "Парламент Румунії ухвалює рішення про об'єднання з Республікою Молдова" і що "Парламент Румунії уповноважує уряд країни негайно, у терміновому порядку, розпочати переговори з владою Кишинева з метою остаточного оформлення об'єднання з Республікою Молдова". Якщо документ буде схвалений і Сенатом, він набуде значного політичного значення, хоча реальне об'єднання потребуватиме додаткових кроків, зокрема й з молдовського боку.

У Румунії процедура "мовчазного ухвалення" застосовується до законопроєктів, які не були розглянуті на пленарному засіданні протягом певного терміну – у цьому випадку 45 днів. Якщо протягом цього періоду не відбулося голосування і немає формального відхилення, ініціатива автоматично вважається ухваленою відповідною палатою і передається до іншої.

Тема об'єднання між двома державами стає дедалі актуальнішою останніми роками, особливо на тлі війни Росії проти України та посилення геополітичної напруги в регіоні. Президентка Молдови "Мая Санду" ще у січні 2026 року чітко заявила, що підтримує ідею приєднання її країни до Румунії. "Якщо у нас буде референдум, я проголосую за об'єднання з Румунією", – підкреслила вона в інтерв'ю британському подкасту "The Rest is Politics".

Санду неодноразово звинувачувала Москву в спробах втручатися у внутрішньополітичне життя Молдови. "Подивіться, що відбувається у світі. Маленькій країні, такій як Молдова, стає все складніше виживати як демократія, як суверенна держава і, звичайно, протистояти Росії", – зазначила вона у тій самій розмові. Для неї об'єднання з Румунією є не лише історичною та культурною темою, а й питанням безпеки та стійкості.

Суспільні настрої в обох державах також демонструють значну підтримку цієї ідеї. Згідно з соціологічним дослідженням від березня 2026 року, у Молдові близько 42% громадян підтримують об'єднання з Румунією, тоді як 47% – проти. У Румунії рівень підтримки ще вищий – близько 72% населення готові проголосувати "за" можливе об'єднання.

Історичні та практичні зв'язки між двома країнами надзвичайно тісні. За різними оцінками, більше ніж третина з приблизно 2,4 мільйона громадян Молдови мають також румунське громадянство. "Румунія" з великим відривом є найважливішим торговельним партнером Молдови і відіграла ключову роль у зменшенні енергетичної залежності Кишинева від Росії, зокрема через підключення країни до європейських енергетичних мереж.

На черзі розгляд законопроєкту "Сенатом" у Бухаресті. Навіть у разі його схвалення шлях до реального об'єднання залишається довгим і складним – він включає конституційні зміни, референдуми, міжнародні консультації та координацію з ЄС і партнерами по НАТО. Попри це, той факт, що нижня палата румунського парламенту вже дала символічне зелене світло цій ідеї, показує, наскільки серйозно тема об'єднання з Молдовою увійшла до офіційного політичного порядку денного Румунії.