Потужність систем зберігання електроенергії в Болгарії за рік подвоїлася: приблизно з 3 до приблизно 6 ГВт. За даними Асоціації виробництва, зберігання та торгівлі електроенергією (АПСТЕ), країна експортувала 3,5 ТВт·год. Це на 62% більше, ніж торік.

Через швидкі темпи будівництва акумуляторів Болгарію вже називають «Батареєю Балкан». Системи зберігання в країні профінансовували за рахунок 700 млн євро від ЄС. Ці гроші та зміни в регулюванні привабили й приватних інвесторів.

Акумулятори збирають струм від сонячних електростанцій удень і віддають його ввечері, коли споживання найвище. Тому зріс експорт до сусідніх країн. Їхні мережі були сильно перевантажені в спеку в липні та серпні.

За даними Електроенергетичного системного оператора (ЕСО), з Болгарії йде до 50 000 МВт·год на добу. Димитар Зарков, керівник Центрального диспетчерського управління ЕСО, порівняв: щогодини експорт у середньому становить близько 2000 МВт. Це приблизно стільки, скільки становить потужність АЕС «Козлодуй» на північному заході Болгарії.

Частина експорту пішла до Румунії. У серпні північна сусідка зупинила ядерний реактор через посуху. Через низький рівень Дунаю стало важче охолоджувати турбіни, а їх охолоджують річковою водою. Болгарський струм допоміг Румунії заощаджувати воду у водосховищах: у пікові години їй треба було менше запускати гідроелектростанції.

Нікола Газдов, голова АПСТЕ, вважає, що зберігання енергії в акумуляторах уже стало вирішальним. За його словами, це необхідність, а не те, що було б просто бажано мати.

У Греції багато сонячних днів, але зі зберіганням енергії вона відстає. За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергії, між 2020 і 2025 роками потужність тамтешніх сонячних електростанцій зросла понад утричі. З 2023 року в Греції відбулися три тендери на окремі акумуляторні системи, але перші потужності там змонтували лише в квітні цього року. Вечірній пік Греція досі покриває імпортним природним газом.

За даними Євростату, без податків і зборів кіловат-година для домогосподарств у Греції впродовж першого півріччя коштувала 0,1967 євро, а в Болгарії — 0,1117 євро.

Минулого місяця грецьке Міністерство енергетики оголосило свій план. Він передбачає швидше будувати системи зберігання за гроші ЄС, щоб електроенергія подешевшала. За даними уряду, до кінця року там очікують 1 ГВт. Посадовці говорять ще про 5 ГВт до 2030 року. Маноліс Карапідакіс, генеральний директор грецької асоціації розробників систем зберігання, вважає: якби ці 6 ГВт працювали вже зараз, грецька система була б більш збалансованою, а споживачі це відчули б.

У всій Європі ціни на енергію високі, є побоювання щодо постачання, а літо через клімат стає дедалі спекотнішим. ЄС уже багато років хоче більше систем зберігання, щоб закривати прогалини, коли сонце й вітер не дають струму. Перешкоджають цьому повільне видавання дозволів і підключення до мережі. Очікують, що акумулятори швидше поширюватимуться в Німеччині, Великій Британії та Італії. У Болгарії мало власної нафти й газу, а електроенергії вона виробляє менше, ніж багато країн ЄС.

Високі ціни цього року посилили невдоволення та заворушення, а також підвищили інтерес до зберігання енергії. Струм, який бережуть для пікових годин, впливає на кінцеві ціни. Він також пом'якшує наслідки перебоїв у постачанні, пов'язаних із війною США та Ізраїлю проти Ірану.

Узимку акумулятори в Болгарії відіграватимуть меншу роль, бо через коротші дні сонячної енергії менше. За словами Заркова, тоді країна більше покладатиметься на звичайні електростанції, ніж на збережену зелену енергію. Щоб системи зберігання зростали й далі, потрібно розширити і передавальну мережу.

Швидке зростання вже зменшує вигоду для інвесторів. Різниця між ціною струму в дешеві й дорогі години скорочується. Разом із нею меншає прибуток від зберігання й перепродажу.

Міністерство енергетики зазначило в заяві, що в якийсь момент акумулятори можуть почати «з'їдати» частину власних доходів. За словами міністерства, їм дедалі важливіше брати участь не лише в торгівлі між дешевими й дорогими годинами. Вони мають працювати й на балансувальному ринку, де вирівнюють розбіжності між виробленим і спожитим струмом, а також у системних послугах.